В попередніх статтях З історії Манхетена. Частина І, З історії Манхетена. Частина ІI ми порушували тему емігрантів, утікачів та охочих розпочати нове життя. Власне ці люди творили американське суспільство, його історію, розвивали країну.
Вважається, що головними елементами існування країн є: історичні традиції, культура, мова, релігія.
В майбутніх Сполучених Штатах Америки це виглядало так: частина емігрантів, котрі поїхали до “нового світу” за кращим життям походили з різних країн, говорили різними мовами, мали різні віросповідання, однак культура була дещо подібна – європейська на основі християнських цінностей. Крім того, найбільше колоній на території сучасної Америки мали Британці, офіційною мовою була – англійська. Це власне те, що об’єднувало більшість мешканців. Щодо історичних традицій, то вони сформувалися в тракті: 1) проживання на спільній території зі специфічними природними умовами; 2) вирішення спільних проблем і викликів.
Жодне суспільство не може обійтися без спільної культури, адже вона є суттю його існування. Поділене суспільство не може сформувати повноцінну міцну державу. В Сполучених Штатах Америки англосакську культуру визнали домінуючою і вона стала тим “хребтом” на якому зараз побудована найміцніша країна світу.
З мовою ситуація виглядала дуже просто, адже до моменту появи на політичній карті світу нової країни англійська мова була чи не найпоширенішою мовою на континенті, не рахуючи іспанську та португальську, котрі поширювалися Південною Америкою. Щодо заплутаних мовних ситуацій, які були в Нью-Йорку, то вони теж були вирішені на користь англійської мови. Що стосується штату Луїзіани – французької колонії, то вони, як личить особам французького походження до останнього моменту намагалися зберегти французьку мову на адміністративному рівні, однак і їм довелося погодитися зі статусом англійської мови, як державної. Незважаючи на це, меншини або емігранти навіть тепер мають право говорити своє мовою, однак це не звільняє їх від того, щоб знати англійську на достатньому рівні, щоб могти проживати і працювати в США.
Релігія. Після того, як в XVI-XVII століттях Європу охопили релігійні міжусобиці та війни, більшість реформаторів-протестантів та сект, що з’явилися протягом цих неспокійних часів шукали місця, де вони змогли б збудувати спільноти, на основі своїх цінностей та уникнути переслідування. Хорошим та багатообіцяючим місцем виявилася територія в Північній Америці. Там вони почали колонізацію поступово витісняючи місцевих мешканців – індіанців. Однак пізніше, на східне узбережжя почала прибувати різноманітна публіка: злочинці, колишні раби та бідні емігранти. Протестанти та закриті секти мусіли залишити східну частину країни та поступово просуватися на захід… Одним словом, пізніше коли почала зароджуватися державність, виявилося що різні групи мають різну думку щодо релігії. Детальніше про це можна дізнатися в серії статей під назвою Релігія в американському суспільстві. Частина 1-12.
Щоб уникнути конфронтацій та релігійних воєн, як це було в Європі, в перших 10 поправках до Конституції США, що відомі під назвою Білль про права і набрали чинності 15 грудня 1791 року, йдеться між іншим про те, що Конгрес США не буде втручатися в справи релігії та віросповідання сповідуючи чи забороняючи яку не-будь з них.
Головні елементи державності перебували в постійній взаємодії створюючи таким чином так звану американську самосвідомість. В самій країні такий модель створення нації називають плавильним котлом (melting pot). В такій багатокультурній країні, де більшість емігрантів походить з різних культур, патріотизму (від латинського слова “patrís” – вітчизна, або грецького “πατρίς” – земля батька), на основній якійсь ідеї не збудуєш, адже кожному рідне і правильне щось своє.
Як же ж вирішити таку складну ситуацію? А виявляється це можна зробити дуже просто: протягом досить довгого проміжку часу проживання на спільній території без зовнішнього втручання, в спільних соціально-економічних умовах суспільство розвивається, твориться його історія і так з`являються спільні історичні традиції. В постійному бурхливому потоці взаємодії шліфується культура, розвивається і доповнюється новими термінами і поняттями мова в той час, коли не зважаючи на те, що в США люди самі вирішують до якої конфесії належать (хоча на даний момент збільшується кількість католиків див. Релігія в американському суспільстві. Частина 2) релігія залишається важливим елементом американського суспільства.
Стільки елементів і всі важливі. А як же ж патріотизм? На чому він збудований? Відповідь проста і банальна – на мінімальних умовах співіснування на спільній території, що вимагає від громадян дотримуватися законів (бути законослухняним), знати державну мову, а також головні атрибути держави такі як гімн і т.д.. Це те, що називається Конституційним патріотизм (поняття, яке впровадив та розповсюдив німецький філософ Юрґен Габермас (Jürgen Habermas)). Крім того, американський патріотизм не з’явився на пустому місті – це результат багатьох соціокультурних змін і прогресу, що відбувався протягом більше ніж 200-сот років. На відміну від країн з активною ідеологічною пропагандою, конституційний патріотизм прийнятний для мультинаціональних країн. В США він підживлюється не ідеологією, а переконанням і реальним підтвердженням того, що країна є найкращою з поміж усіх країн на світі.
Не зважаючи на етнічне коріння або минуле предків-емігрантів кожен може стати американцем. Проте є ті, чиї предки приїхали 200 років тому, і ті, хто зробив такий крок 20 років тому – всі вони громадяни-американці, однак по відношенню до Національної Безпеки (National Security) вони виглядають по різному. Вважається, що останні ще не осіли і можуть бути небезпечними, тому ФБР (FBI) або інші служби за ними придивляються.
Щодо тих громадян чиї предки прибули до США багато століть тому, то вони проявляють свій патріотизм люблячи свою країну, а не якісь окремі цінності (як на приклад, культуру окремих етносів, їхні традиції, можливо мову). Саме це змушує тисячі молодих людей добровільно іти служити до армії, як вони самі кажуть “служити для своєї країни”.
Вищесказане не означає, що в США легке і безпроблемне життя а всі люблять і чекають на емігрантів. Теоретично так звані “рівні шанси” були можливі за часів відкриття і дослідження Америки. Але навіть і тоді всі не мали ідеально рівних шансів на гідне життя. Не зважаючи на те, що на сьогодні США – це країна де неозброєним оком видно цивілізаційний прогрес, бути там іммігрантом – це важкий життєвий виклик і не кожен з ним справляється. Світова історія знає багато випадків типу: “з грязі в князі”, але ще більше існує неописаних історій бідний емігрантів, які в надії на краще життя знайшли більше проблем ніж мали раніше і перейшли “з грязі в ще більшу грязь”. Однак в таких ситуаціях життя, як лотерея ніколи не знаєш коли можна виграти…
Тому, якщо Ви дивилися фільм Скарб нації 2: Книга Таємниць (анг. 
