Показ дописів із міткою президент США. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою президент США. Показати всі дописи

понеділок, 6 листопада 2017 р.

Витівки Американців на політичному підґрунті…

Звільнено жінку, яка «повітала» кортеж президента Трампа непристойним жестом…

У неділю 29 жовтня 2017 року в новинах з’явилася інформація, що в штаті Вірджинія велосипедистка показала непристойний жест колоні автомобілів в якій Президент Дональд Трамп повертався з гольф-клубу Trump National Golf Club, що знаходиться в Стерлінгу, Вірджинія[1]. Англомовне видання The Guardian саркастично назвало це «Салют Командиру»[2] натякаючи таким чином на однойменну назву Гімну президента США - Hail to the Chief, котрий виконується перед офіційними публічними виступами президента. Це ж видання підкреслило, що велосипедистка намагалася передати пасажирам кортежу свої відчуття і ставлення. У виданнi The Washington Post можна навіть знайти думку, що це було вираження «протесту»[3], на рівні з іншими пішоходами, жести котрих не перетнули межі пристойності.

Після того, як фотографію опубліковано в інтернеті, в соціальних мережах почалася інтенсивна дискусія. Користувачі інтернету (інтернаути) навіть створили спеціальний хештег[4] #Her2020, саркастично натякаючи на минулі президентські вибори на яких кандидат Гілларі Клінтон рекламувала свою кандидатуру за допомогою хештегу #HER2016. Де виразно було видно різноманітні піар «ходи» пов’язані з боротьбою статей – «він-вона», «вона-він». Далі вся ця ситуація із зухвалим, непристойним жестом відійшла на другий план. Складалося враження, що ЗМІ цим вже не зацікавлені. Але…

Перш ніж перейдемо до обговорення сього питання, варто сказати, що після виборів 2016 громадська думка в США стала ще більше біполярною (тобто двополюсною), ніж була раніше. Один з цих полюсів переставлений прихильниками Республіканської партії до якої належить Президент Дональд Трамп, а інший полюс – це ті, хто голосував і голосує за Демократичну партію та її ініціативи. Кандидатом від цієї партії була Гілларі Клінтон, раніше - екс-президент Барак Обама (каденція 2009-2017).Та після того, як Трамп став Президентом США виборці Демократів почувають себе обуреними, бо їхній ліберальний (дехто в Америці вважає, що соціалістичний) підхід не привів до перемоги. Таке саме відчуття мають ЗМІ котрі відкрито і агресивно підтримували Демократів. Тому кожен інцидент з Республіканцями, а особливо з Трампом – це для них привід до жорсткої критики і перебільшення. Саме тому поведінка велосипедистки, котра продемонструвала неповагу до Президента для декого з них була цілком нормальною, а жінка стала їхньою «героїнею».

В понеділок 06.11.2017, несподівано з’явилося більше інформації про велосипедистку та її долю. За даними ліберального видання The Huffington Post[5], велосипедистку звати Джулі Бріскман (Juli Briskman). Вона була працівницею фірми Akima LLC, підрядчиком для уряду США. Витівка їхньої працівниці не зустріла одобрення зі сторони керівництва фірми. Однією з відомих причин було побоювання, що фірма може втратити важливі, високооплачувані державні замовлення. Особливо керівництво фірми насторожував факт, що в соціальних мережах Бріскман розмістила фотографії свого вчинку. Там же можна було побачити де вона працює. В кращому випадку це могло поставити під загрозу імідж компанії, а в гіршому призвести до судових позовів. Тому користуючись правом «employment-at-will» (працевлаштування за бажанням), котре гарантує, що роботодавець або працівник можуть розірвати контракт без причини і без відпрацювання при звільненні, фірма поінформувала, жінку вона там більше не працює[6].

Бріскман зі свого боку заявила, що вона вже неодноразово «салютувала» автоколоні непристойним жестом. Її вчинки були мотивовані, як вона вважає, неправильною політикою Президента Трампа. Це стосується спроб відхилити доступного медичного страхування ObamaCare і недостатньої діяльності для відновлення енергопостачання в постраждалих він урагану Марія частинах Пуерто-Рико[7]. Чи ще якісь фактори впливали на поведінку велосипедистки поки що не відомо.

Подія виразно показує, що свобода дій в Америці має свої межі та може допровадити до дисциплінарного звільнення політично активних працівників, котрі опинилися не в той час і не в тому місці.


[1] Trump National Golf Club, Sterling (Va)

[2] (06.11.2017) https://www.theguardian.com/us-news/2017/oct/29/hail-to-the-chief-cyclist-gives-trump-the-middle-finger

[3] (06.11.2017) https://www.washingtonpost.com/news/the-fix/wp/2017/10/29/a-cyclist-flipped-off-trumps-motorcade-and-entered-the-annals-of-presidential-protests/

[4] Мітка-решітка, що позначає головне слово

[5] (06.11.2017) https://www.yahoo.com/news/woman-fired-flipping-off-donald-092121275.html

[6](06.11.2017) http://www.independent.co.uk/news/world/americas/juli-briskman-finger-donald-trump-fired-viral-photo-akima-llc-a8040646.html

[7] https://qz.com/1120412/six-weeks-after-hurricane-maria-most-puerto-ricans-have-had-to-make-their-own-light/

неділя, 11 червня 2017 р.

Дональд Трамп і преса США

Після обрання на посаду 45-го Президента США кандидата він Республіканської партії – Дональда Трампа (Donald Trump), політична арена країни почала пригадувати нескінченне шоу в якому кожного разу з’являються нові і несподівані повороти. Різноманітні сутички, за які ми писали раніше (див. Стрілянина в Чарльстоні..., Расові конфлікти...), або майже зникли, або ЗМІ просто перестали концентрувати на цьому свою увагу, як це було за адміністрації Барака Обами. Різноманітні контроверсії пов’язані з особою Дональда Трампа почалися задовго до того, як він став лідером президентських перегонів 2016 року. Тоді ж почалося запекле протистояння між кандидатом в президенти і пресою, бо в переважній більшості ЗМІ фокусувалися на міцних сторонах і передвиборчій кампанії кандидатки він Демократичної партії – Гілларі Клінтон (Hillary Clinton), сильно його при цьому критикуючи. Барак Обама (Barack Obama) - 44-й Президента США, який ще займав офіс очільника держави явно підтримував колегу з демократичної партії і її чоловіка – Біла Клінтона - 42-го президента США.

З моменту інаугурації нового президента, котра відбулася 20 січня 2017 року, новини на американських каналах починаються і закінчуються новими деталями і сенсаціями, що стосуються методів і способів виконання обов’язків нинішнім президентом. Навіть підчас самої інаугурації не обійшлося без контроверсій, бо мережу CNN звинуватили в тому, що вона не об’єктивно показувала церемонію інаугурації і інформувала глядачів про те, що там було менше людей ніж це було насправді[1]. Хоча кількість глядачів була значною[2], що добре видно на тих же фотографіях CNN.

Сам Дональд Трамп будучи новообраним президентом[3] назвав цю мережу «фальшивими новинами» (анг. fake news)[4]. Після цього назва настільки закріпилася за мережею, яка явно підтримує точку зору Демократичної партії, що навіть один з екс-кандидатів на президентське крісло від цієї партії - Берні Сандерс (Bernie Sanders) назвав їх «фальшивими новинами» в прямому ефірі, після чого включення вимкнули з ефіру[5]. На цьому серія скандалів з CNN не припинилася, бо нещодавно[6] професійний телеведучий Андерсон Купер (Anderson Cooper) мусів вибачатися за грубий коментар на адресу президента[7].

Неординарні рішення Дональда Трампа, як на приклад те, що він вирішив дати лідерам різних країн свій мобільний телефон порушуючи при цьому дипломатичний протокол – турбує політичні еліти США[8]. З одного боку це сприймається як витівки, а з іншого інтерпретація кожного нового рішення стає черговою сенсацією в засобах масової інформації. Різні канали, мають власних фахівців котрі намагаються прокоментувати події і кулуарні плітки, які з усіх сторін оточують Білий Дім.

Методи, які використовує нинішній Президент США настільки бентежать політиків, що представники Демократичної партії навіть почали говорити про можливість імпічменту[9]. Але така ситуація на даному етапі це тільки їхнє палке бажання, крім того якби таке і сталося то місце президента зайняв би віце-президент Майк Пенс (Mike Pence), а цього багато хто серед них не хоче. Хто міг би бути після нього не відомо, бо такої ситуації ще не було в історії США[10]. Крім того, жоден політик немає вагомих доказів на основі яких можна було б говорити про таку серйозну процедуру як імпічмент. Те, що вони майже не толерують стиль, поведінку, мову і політичні рішення президента, не означає, що він як політик у всьому помиляється. Це означає лише те, що він неординарний політик. Тому, політичні еліти і преса слідкує за кожним його кроком. Одні шукають в чому б його звинуватити, а інші матеріалу для сенсації. З часом буде видно, як ситуація розгортатиметься далі.


[1] (11.06.2017) https://theconservativetreehouse.com/2017/01/21/definitive-cnn-gigapixel-image-of-crowd-during-trump-inauguration-speech-confirms-sean-spicer-correct/

[2] (11.06.2017) http://edition.cnn.com/interactive/2017/01/politics/trump-inauguration-gigapixel/

[3] Анг. President-elect

[4] (11.06.2017) http://www.telegraph.co.uk/news/2017/01/11/donald-trump-kremlin-blast-fabricated-report-russian-ties-asfbi/

[5] (11.06.2017) http://insider.foxnews.com/2017/02/12/bernie-sanders-fake-news-cnn-feed-cut-out

[6] Останнім часом Твіттер в Сполучених Штатах став дуже популярним джерелом інформації. Тому, вибачався Андерсон Купер в своєму обліковому записі (20.05.2017) https://twitter.com/andersoncooper/status/865754552766803969

[7] (11.06.2017) http://www.telegraph.co.uk/news/2017/05/20/anderson-cooper-trump-took-dump-desk-would-defend/

[8] (11.06.2017) https://www.usatoday.com/story/news/politics/2017/05/31/trump-hands-out-his-number-urges-leaders-call-him/102340126/

[9] (11.06.2017) https://www.buzzfeed.com/lissandravilla/washington-democrats-are-beginning-to-talk-about-impeaching?utm_term=.an36XDY63#.nbOV9mYVk

[10] (11.06.2017) http://www.newsweek.com/impeachment-trump-removed-office-623627

пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

Ситуаційна кімната Білого Дому

Адміністрація Джона Фіцджеральда Кеннеді в 60-х роках ХХ століття була зацікавлена в якнайшвидшому переказі інформація, щодо подій в США і в світі. Після невдалої операції в Затоці свиней (анг. Bay of Pigs Invasion), яку спонсорувало ЦРУ, Президент Кеннеді вирішив, що потрібно створити оперативний штаб, до якого впливала б інформація в реальному часі. В 1961 році в західному крилі Білого Дому створено кімнату з безпечним зв’язком і найсучаснішим тогочасним обладнанням, її названо Ситуаційна Кімната (анг. The situation room), в інших перекладах – Операційний штаб.

На початку, в 60-х роках в кімнаті знаходилося п’ять груп спостереження, які моніторували ситуацію 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Однак з часом, і з політичними змінами в світі, кімнату реорганізували і відповідно модернізували, оснащуючи найсучаснішим обладнанням.

Працівники Ситуаційної кімнати - це найкращі працівники розвідки та військові фахівці, котрі відзначаються політичною нейтральністю. Цей факт гарантує безперебійну роботу ситуаційної кімнати незалежно від того, з якої партії походить президент.

На короткому відеоролику представлено всю суть діяльності і принцип функціонування кімнати. Переклад з англійської подано нижче.

   

« [Працівник Ситуаційної Кімнати Білого дому]:

- Доброго вечора пане Прем’єр міністр, зачекайте будь-ласка на з’єднання з Президентом Обамою. …Представляю вам Прем’єр міністра…».

[Джеф Харлі[1]]: «Ми знаходимося в західному крилі Білого Дому, в Ситуаційній Кімнаті. Tут, в Ситуаційній Кімнаті ми щоденно приймаємо майже 25 конференцій і близько 250 гостей, які беруть участь в різних зустрічах протягом дня. Щомісяця нашими відвідувачами та учасниками різних засідань стають майже 5000 осіб.

Цей об’єкт – це сучасне приміщення з можливістю керування відео-конференціями за участі 1700 чи 1800 осіб з усього світу».

[Ричард Рід[2]] - «Це внутрішнє засідання агенції, котре стосується стрімкого поширення епідемії (пандемії) вірусу типу А (H1N1). Отож, на засіданні присутні представники міжвідомчих підрозділів: департаментів і агенцій виконавчої гілки влади. Вони тут мають технологію і можливість за допомогою електронних технічних засобів залучити інші департаменти і агенції до обговорення замість того, щоб проводити зібрання віч-на-віч».

[Джеф Харлі]: «Ситуаційна кімната Білого Дому створена в травні 1961 року з ініціативи тодішнього Радника Президент США з національної безпеки МакДжорджа Банді (анг. - McGeorge Bundy). Тоді вони були спраглі інформації, особливо Президент Кеннеді. І щоб заспокоїти цю потребу, вони обладнали тут, в Білому Домі центр комунікації…

В 2007 році в Ситуаційній Кімнаті Білого Дому відбулася генеральна модернізація , яка значно збільшила розміри[3] і можливості кімнати. Замість однієї головної конференційної зали збудовано три…

Це велика зала для конференцій де Президент проводить засідання Ради національної безпеки (анг. – National Security Council) США.

Це крісло президента. Він контролює відео налаштування, з мікрофоном включно.

В наш час, крісла розміщено традиційно - відповідно до ієрархії рангів міністрів-членів кабінету, котрі присутні на зібранні. З головною залою для конференцій пов’язана мала допоміжна кімната, котра створена для того, що Президент міг запросити одного або кількох учасників конференції і провести зустріч один на один.

Атмосфера і все, що ви тут бачити, на приклад різні сорти деревини, підібрані так, щоб відтворити оточення інших місць, де перебуває президент: таких, як президентський літак[4] та Camp David [заміська вілла президента США]. Де б президент не перебував, атмосфера, інтер’єр і звукове оточення скрізь такі самі.

Однією з вражаючих[5] в Ситуаційній кімнаті Білого Дому зокрема в цьому приміщенні – є можливість забезпечення конфіденційності для Президента, на випадок якщо він, як глава держави вирішить особисто комусь зателефонувати. Те, що ми зможемо зробити – це затуманити вікно і забезпечити йому відповідний рівень конфіденційності.

В Ситуаційній кімнаті Білого Дому розміщена певна кількість циліндричних телефонних кабін, з яких можна зробити як звичайний, так і секретний дзвінок.

А це кімната оперативного реагування (анг. watch floor) Ситуаційної Кімнати Білого Дому. Найважнішою елементом цієї кімнати є інформаційна обізнаність. Ми являємося центром обробки інформації, це означає, що опрацьовуємо близько 2000 фрагментів інформації кожного дня.

Щоденно ми пишемо 3 звіти безпосередньо для президента. В основному це оновлення інформації, адже можливо що президент, ще мав можливість ознайомитися з додатковою інформацією.

Кімната, яку ви бачите позаду мене називається кімнатою збору[6] і саме тут збирається персонал в часі кризи. Телефони і комп’ютери завжди ввімкнені, а тому є можливість миттєвого до них доступу і опрацювання інформації з метою створення короткого звіту для осіб, які прийматимуть рішення в Білому Домі, реагуючи на появу даної ситуації. Саме тому, це приміщення і називається Ситуаційна кімната.

Одна третя персоналу – це представники розвідки, одна третя – це представники Міністерства внутрішньої безпеки США[7] і решта – це представники армії США. Ми тут знаходимося тому, що ми поза політикою (аполітичні). Ми не демократи, ми не республіканці. Ми тут знаходимося, що підтримувати нашу націю, президента США і власне саму інституцію президентства. Всі працівники Ситуаційної кімнати Білого Дому – просто найкращі і найяскравіші особи, яких має ця нації. Вони дуже добре виконують свою роботу, все, що тільки можуть зробити…

…Вульф Блітзер (анг. Wolf Blitzer), мені здається знаходиться на відстані однієї милі в своїй Ситуаційній кімнаті,але не в Ситуаційній кімнаті Білого Дому[8]».


[1] Jeff Harley – deputy director of White House Situation Room - Джеф Харлі – заступник директора Ситуаційної Кімнати Білого Дому.

[2] Richard Reed – senior director for resilience policy / Ричард Рід – старший директор відділу політичної пружності [відділ, що займається використанням наявних ресурсів, аби відповідати на несприятливі ситуації]

[3] в оригіналі анг. square footage (кількість квадратних футів)

[4] англійською мовою називається Air Force One (Борт номер один)

[5] в оригіналі „cool feature” – дослівно «крутих функцій», але це слово в українській мові пов’язане з молодіжним сленгом (часто говором) та базовим словниковим запасом бандюків, тому його замінено на інший близькозначний літературний термін.

[6] анг. surge room

[7] Department of Homeland Security

[8] Жарт стосується журналіста CNN, який мав передачу під назвою Ситуаційна кімната (анг.The situation room), саме тому Джеф Харлі наголосив, що це різні кімнати.

вівторок, 11 листопада 2014 р.

АТЕС саміт 2014

Протягом цих днів: 10-11 листопада 2014[1] відбувається саміт Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництва в столиці Китаю – Пекіні (в англійських ЗМІ - Beijing). На цьому присутні лідери країн-членів організації, між іншим Президент США Барак Обама і Президент РФ Володимир Путін.

Після того, як ситуація на Україні погіршилася через збільшення присутності російських військ, найманців і російських бандитів, які разом з місцевим криміналом отримують важку зброю і техніку з Росії і руйнують і без того знищену інфраструктуру Донецької і Луганської областей, залякуючи і безжалісно фізично знищуючи місцеве населення, американсько-російські відносини загострилися.

США наклали економічні санкції на Російську Федерацію (РФ), які почали суттєво впливали на російську економіку і спричинили падіння рубля, а також виток іноземного капіталу з країни.

В американському суспільстві, частина аналітиків – особливо демократів, вважала, що з Росією, в особі Путіна вдасться домовитися цивілізованим шляхом – договорами і домовленостями, однак це стало не можливим, коли РФ почала постачати важку техніку і зброю озброєним угрупуванням в східній частині України.

Якщо придивитися уважніше на саміті в Пекіні Барак Обама уникає зорового контакту з Володимиром Путіним, який поводить себе так, ніби намагається привернути на себе увагу… Все незважаючи на те, що згідно дипломатичного етикету вони знаходяться поруч один одного, супроводжуючи господаря саміту – Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Китаю - Сі Цзіньпіна (анг. - Xi Jinping). Більше ви можете побачити тут: http://www.foxnews.com/politics/2014/11/10/obama-and-putin-meet-in-beijing-briefly/ 

США з своєї сторони намагаються заключити торгову угоду в галузі комп’ютерних технологій, що дозволить удосконалити медичну галузь в країні. Щодо представників РФ, в результаті американських санкцій їхня економіка все більше і більше залежить від Китаю…


[1] http://www.apec.org/Events-Calendar.aspx

неділя, 9 листопада 2014 р.

Обіцянки Республіканської Партії

Після того, як Республіканська Партія отримала перемогу на виборах (див. Проміжні вибори в США 2014...) головне питання, яке інтенсивно обговорюють на більшості американських каналів, стосується співпраці Президента Обами з партією, котра має більшість мандатів. Останнім часом все частіше говориться про те, що Президент США не прислуховується до своїх виборців і швидко втрачає їх підтримку.

В п’ятницю 07.11.2014 відбулася прес-конференція Барака Обами, котра була присвячена закінченню Проміжних виборів 2014.  Аналізуючи промову Президента, представники Республіканської Партії і деякі аналітики дійшли висновку, що Барак Обама не збирається змінювати курс своєї політики мовляв на виборах голосувала тільки частина населення, а інша частина просто не з’явилася на виборчих дільницях, адже Проміжні вибори не тішаться великою популярністю серед населення. Видавалося б, що може повторитися ситуація, яка мала місце в жовтні 2013. Протистояння лібералів, вони ж демократи і республіканців призвело до Припинення роботи уряду… Але батьки- засновники Сполучених Штатів так запроектували конституцію, що президент і Конгрес (сенат і палата представників) мусять між собою домовитися, бо в іншому випадку не можна ухвалити жоден закон. Не зважаючи на це, існують серйозні протиріччя адже Барак Обама вважає Республіканську Партію,  а остатні вважають, що рішення президента популістські і не приносять користі для країни в цілому.

 

Після виборів  республіканці відчули атмосферу перемоги і обіцяють говорити з Президентом мовою ультиматумів, що за їх словами частково проявлятиметься в прийнятті законів, котрими вони засипатимуть робочий стіл президента і мовляв Барак Обама  муситиме їх підписати, адже вони створені на користь виборців і Америки в цілому. Поки що це лише обіцянки, а далі буде видно, як вони вирішуватимуть суперечливі питання.

Інша справа така, що представникам республіканської  партії не подобається те, що Барак Обама хотів закрити в’язницю Гуантанамо Бей, котра знаходиться на території Куби і була створена для терористів, котрі загрожували США. Крім цього, жваво обговорюються наміри президента легалізувати іммігранті, які незаконно перейшли кордон зі сторони Мексики, живуть в США багато років, але при цьому не хочуть вчити англійської мови і асимілюватися з американською культурою, а тільки створюють ґетта в яких і перебувають. Дехто з них, то ще й  і в ґанги вступає і збільшує рівень злочинності в країні…

 

Отож, позитивні або негативні зміни по цих виборах стане видно згодом. А поки що аналітики і журналісти ламають голову на тим, яким же курсом Америка піде далі?    

неділя, 31 серпня 2014 р.

Барак Обама про ситуацію на Україні

В п’ятницю 29 серпня 2014 Президент Сполучених Штатів виголосив промову на тему небезпечної ситуації в Україні та прогресуючої небезпеки, що походить від так званої Ісламської держави.

Про що ж говорив Барак Обама цій конференції? Йшлося про економіку в США,  війну в Іраку та насилля в Україні. Повна версія прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=1i-cY5PGC8A

 

Obama 28.07.14 

 

Вибрані елементи промови Президента США Барака Обами 29 серпня 2014 року щодо України

«… Я тільки що говорив з Канцлером Німеччини Меркель про ситуацію в Україні. Ми погодилися, що немає жодних сумнівів, що Росія відповідальна за насилля у східній Україні. Росія сприяє насиллю, сепаратисти треновані в Росії, озброєні Росією, фінансовані Росією. Росія свідомо і швидко порушила суверенність і територіальну цілісність України.

Нові фотографії російських військ всередині України дозволили побачити всьому світу плани Росії. Все це відбувається в той час, коли українські війська досягають успіхів в боротьбі з сепаратистами. Наслідком дій Росії та більшості санкцій які ми з нашими європейськими та міжнародними партнерами прийняли, є ще більша ізоляція Росія, якої не було з часів холодної війни. Відбувається витік капіталу, інвестори останнім часом утримуються від подальших інвестицій, їх економіка занепадає.

Сприяння насиллю, що зараз відбувається на Україні принесе більше фінансових страт та наслідків для Росії. Наступного тижня, я відвідаю Європу, де буду координувати наших близьких союзників та партнерів. В Естонії, я знову підтверджу наші непорушні зобов’язання захисту наших партнерів в НАТО.

На саміті НАТО у Великій Британії , ми сконцентруємося на додаткових кроках, які ми можемо прийняти для забезпечення приготувань альянсу до будь-яких викликів.

Зустріч комісії НАТО-Україна буде ще однією можливістю для нашого альянсу продовжувати партнерство з Україною. Я з не терпінням очікую моменту підтвердження зобов’язань США перед Україною та її мешканцям, котре відбудеться в наступному місяці, коли в Білому Домі я прийматиму Президента Порошенка.

… Ми побачили те, що Президент Путін і Росія швидко оминули потенційні шляхи розв’язання ситуації дипломатичними методами. Отож після консультацій з нашими європейськими союзниками та партнерами, я очікую на додаткові кроки перш за все тому, що ми не побачили значимих дій зі сторони Росії, яка б дійсно намагалася все це дипломатично вирішити.

І, ви знаєте, я думаю, що санкції, які ми вже застосували - ефективні. За даними нашої розвідки, росіяни про це знають, незважаючи на те, що про це не говориться на російському телебаченні. І я думаю, що у нас є шляхи поглибити та поширити масштаб їх дії.

Але в кінцевому рахунку, я вважаю, що важливо зрозуміти наскільки прийняті Росією рішення ізолюють неї ж саму. Ви знаєте, вони самі собі це роблять. Я цьому сприяю настільки, наскільки це необхідно на думку наших європейських партнерів [підкреслення - oculisnonmanibus.blogspot.com]. Незважаючи на те, що через реалізацію санкцій вони терплять збитки, наші партнери розуміють, що на карту поставлені великі ставки. Ви знаєте, я з нетерпінням чекаю наших консультацій, коли ми зустрінемось наступного тижня».

Оригінальна версія промови про Україну

Повна оригінальна версія промови на сайті Washingtonpost.com

Реакція американського суспільства

Але увага глядачів по всій Америці була сконцентрована не на суті промови, а на костюмі Барака Обами. Справа в тому, що на прес-конференцію Президент одягнув світло-коричневий костюм, або як його ще називають кольору беж…

Що ж спричинило настільки несподівану і бурхливу реакцію інтернатів в Твіттері?

Даючи інтерв’ю для журналу Vanity Fair в 2012 році, Барак Обама сказав, що: «… зі свого життя потрібно також вилучити повсякденні проблеми, котрі відбирають у більшості людей дорогоцінну частину дня», після чого додав: «Ви побачите, що я одягаю тільки сірі або сині костюми…» тому, що: «я намагаюся зменшити кількість рішень, котрі потрібно приймати. Я не хочу вирішувати, що я маю їсти чи одягати тому, що є багато інших рішень, які я повинен прийняти».

Однак, коли на прес-конференції Президент США з’явився в бежевому костюмі, глядачі та інтернет-користувачі почали інтенсивно обговорювати питання, що це може означати? Варто, пригадати, що в американському суспільстві точиться суспільна дискусія на тему реформи медичного страхування, яка майже спричинила імпічмент Бака Обами див. Протистояння республіканці проти демократів…., а перед цим жорстока політична боротьба між республіканцями та демократами майже привела США до дефолту див. Припинення роботи уряду... та Кінець протистояння між Президентом і Республіканською партією.

Лауреат Пулітцерівської премії та критик моди Робін Гіван (анг.- Robin Givhan) прокоментувала ситуацію дуже стримано мовляв «…з костюмом Президента все було добре за винятком того, що він на нього трішки за великий. Як завжди».

«Ніщо так не вирізняє офіційний, федеральний, політичний Вашингтон, як темний костюм з білою сорочкою та червоною краваткою[1], а тому щось інше вважається чимось більшим ніж естетична єресь. Це консервативний костюм з двома ґудзиками, який має колір, що ідеально підходить до пори роки та нагоди. Це була «неформальна» прес-конференція. Чесно кажучи люди відреагували так, ніби Президент з’явився на публіці як Фаррелл Вільямс (анг.- Pharrell Williams) – в костюмі з шортами».

За словами редактора журналу Vanity Fair – Кіа Макаречі (анг.- Kia Makarechi) протягом прес-конференції в Твітері написано близько 4000 коротких повідомлень.

Серед них з’являлися коментарі типу: «зухвалість темно-коричневого кольору» (Jared Keller), «костюм жахливий» (Jamille Bouie) i т.д.. Дехто навіть порівнював колір костюму президента з тим, який мають комівояжери, що продають страховку тощо, інші ж підкреслювали, що костюм був за великий… Одним словом в інтернеті був неймовірний ажіотаж.

Obama 28.07.142

“Зазвичай, я прихильник Обами, але це була дуже слабка промова Обами і прес-конференція. “Вражаючим” був тільки його костюм”

– Ніколас Крістоф -  журналіст New York Times.

Obama 28.07.1423

“Протягом конференції, написано більш ніж 4000 повідомлень в Твітері про костюм Обами”

– Кіа Макаречі – редактор новин журналу Vanity Fair.  

Obama 28.07.144

 

“Суть промови Обами – це відсутність чіткої стратегії, щодо ІДІС чи України, але [він] спостерігатиме і розроблятиме нові варіанти”

- Ніколас Крістоф - журналіст New York Times.

 

Джерело: Washingtonpost.com


[1] в українській мові використовується два терміни, що окреслюють той самий аксесуар чоловічого туалету – краватка – термін, що походить від англійського слова „Cravat”, німецького „Krawatte”, та польського „Krawat” та галстук, яке походить з німецької мови «Halstuch» і означає «шийна хустина», а російській мові вживається в значенні краватки, адже вони зміни значення слова.

пʼятниця, 15 серпня 2014 р.

Протистояння республіканці проти демократів….

GOPvsD

 

Останнім часом політична ситуація клекоче не тільки на світовій арені, але також і в США. Одвічна боротьба республіканці – демократи від часу до часу набирає нових проявів. В кінці липня 2014 року Республіканська партія, яку ще країні називають також GOP (Great Old Party - Велика стара партія) намагалася подати на Барака Обаму в суд за перевищення своїх повноважень під час проведення «Реформи охорони здоров'я та захисту пацієнтів США» (загальновідома під назвою Affordable Care Act (ACA)), що у свою чергу призвело б до імпічменту президента.

Від самого початку з впровадженням цієї реформи були клопоти. Спочатку почалися запеклі обговорення, дискусії та супротив зі сторони республіканців. Однак незважаючи на це 25 березня 2010 року закон був прийнятий. Пізніше в тракті реалізації реформи та створення сайту з’явилися технічні проблеми. В перший же день виявилося, що сайт не працює так, як треба (див. Медичне страхування Obamacare –черговий скандал) і частина відвідувачів не змогла зареєструватися і т.д., що відразу ж з’явилося в новинах, як сенсація номер 1. Особливо інтенсивно оговорювалося це на каналі Fox, який без сумніві підтримує республіканців.

Що ж не подобається представникам республіканської партії? Справа в тому, що в США медицина платна. Це означає, що якщо хтось не має страховки і захворіє то за лікування мусить платити з власної кишені, однак за застрахованих осіб платять страхові компанії. Одним з головних аргументів за впровадження доступного медичного страхування було те, що страхові компанії не хотіли страхувати осіб з серйозними хворобами і т.д.. А іншою проблемою було те, що близько 30 мільйонів мешканців США жили на свій ризик без страхування.

Після реформи медичні послуги малозабезпеченого населення покладено на федеральний уряд, що в свою чергу вимагає високих коштів і т.д.. Це стало каменем спотикання між демократами і президентом зокрема та республіканською партією.

В жовтні 2013 року дійшло навіть до того, що США стали на порозі дефолту (див. Припинення роботи ураду і ресторанна справа...), але завдяки тому, що політики дбають про свою країну, їм вдалося домовитися і затвердити бюджет.

«Рани» республіканців так просто не загоїлися… На початку серпня 2014 вони хотіли якось знизити рейтинг Барака Обами і хотіли подати до суду, однак в Палаті представників ця ідея не пройшла, адже до неї приєдналися тільки 5 республіканців.

Після цієї події канал CBS провів опитування головним питанням якого був судовий позов проти президента. Виявилося, що 54% американців не підтримують цей процес, в той час коли 37% виступають «за». Подібне опитування провів також канал CNN. За його даними близько 57-41%[1] взагалі проти таких дій зі сторони республіканської партії.


[1] (11.08.2014) http://www.huffingtonpost.com/2014/08/06/obama-lawsuit-executive_n_5656484.html

неділя, 15 червня 2014 р.

Рейтинг популярності президентів Америки

Нещодавно канал NBCNEWS опублікував результати опитування зареєстрованих  виборців (репрезентативна проба 1031 особа). Воно показало, що за останніх 25 років громадяни Америки в тій чи іншій мірі захоплюються президентами а рейтинг вигадає наступним чином: 

1. Білл Клінтон (Bill Clinton) - 2 Каденції: 1993–1997; 1997–2001 - 42%;

2. Барак Обама (Barack Obama) - 2 Каденції: 2008-2012; 2012-2016 – 18%

3. Джордж Вокер Буш (George W. Bush) – 2 каденції 2000-2004; 2004-2008 – 17%;

4. Джордж Герберт Вокер Буш (George H. W. Bush) [старший] – 1 каденція 1989–1993 – 16%.

 

us presidents

Варто також брати під увагу, що в Америці канали часто показують ситуацію з перспективи лібералізму або консерватизму. Канал NBC являється ліберальним, в той час як FOX консервативним.