Валюта США є найбільш поширеною та розпізнавальною валютою в світі. До 1971 року, коли Президент Річард Ніксон відмовився від золотого стандарту, який гарантував обмін грошей на золото, кожен міг обміняти 35 доларів в Міністерстві Фінансів США та отримати унцію золота. Після 70-х років валюта перестала бути підкріпленою золотом, однак його запаси після ІІ Світової Війни (європейських країн включно) зберігаються в Сполучених Штатах Америки.
В цій статті йтиметься не стільки про долари, скільки про туристичні, національні пам’ятки та осіб що на них зображені. Банкнота вартістю 100 доларів є однією з найпопулярніших і найбільш бажаних купюр. Її розпізнають майже всі, навіть у найбільш віддалених куточках світу. В фільмах часто показують кейс наповнений пачками купюр, що підкреслює заможність його власника та величезну грошову вартість. Але що ж зображено на 100 доларах?
З однієї сторони (анг.-obverse) на них знаходиться портрет Бенджаміна Франкліна, котрий був державним діячем, винахідником та дипломатом, але ніколи не був в Білому Домі на посаді Президента США. Взагалі в обігу існує 2 банкноти на яких зображені важливі в американській історії діячі, котрі так ніколи і не приміряли президентське крісло. Друга з них – це купюра вартістю 10 доларів, із зображенням одного і «батьків-засновників» Америки – Александра Гамільтон – політика, секретаря генерала Джорджа Вашингтона, а пізніше міністра фінансів.
Повертаючись до зображення Бенджаміна Франкліна варто сказати, що з’явилося воно на банкнотах в 1914 році та символізувало працю, заможність, Америку, мир та комерцію. Перед цим, на купюрі були різні особистості та зображення. На приклад в 1863 році на них був зображений орлан білоголовий, в 1880 році – 16-й Президент Авраам Лінкольн, в 1878 – 5-й Президент Джеймс Монро, в 1922 р. – сенатор від штату Міссурі – Томас Харт Бентон. Однак 1882-1934 роках банкноти були сертифікатом, що засвідчував право власності на золото в банку, а не паперовими грошима в сучасному розумінні цього слова.
Дизайн 100-то доларової купюри з зображення Бенджаміна Франкліна залишався незмінним до 1996 року, коли з міркувань підвищення захисту Міністерство Фінансів США вдосконалило дизайн та дещо змінило вигляд купюри.
З другої сторони (анг.- reverse) банкноти зображено Індепенденс-холл (укр..- Будинок Незалежності, анг. - Independence Hall). Будівля знаходиться в Філадельфії, штат Пенсільванія і відома тим, що в ній зібрався другий Континентальних Конгрес, на котрому підписано Декларацію Незалежності. Архітектура будівлі виконана в георгіанському стилі і побудована протягом 1732-1753 років. Проект створено Едундом Вуллі (анг.- Edmund Woolley). Планувалося, що будівля буде будинком уряду Пенсільванії, і ніхто навіть не підозрював, що саме в ній відбудеться настільки важлива подія для США. Вона побудована з червоної цегли, на її вежі знаходиться годинник, який власне на стодоларовій купюрі старого зразка показує 14:22, а на новій 10:30. В 1800-х роках вежу було видно з великої відстані, що дозволяло людям дізнатися котра година.
Дзвін Свободи
В Індепенденс-холл знаходився Дзвін Свободи. Перший раз він продзвенів 8 липня 1776 року закликаючи людей до зібрання коло будівлі, де мало відбутися публічне читання Декларації Незалежності. Достойменно не відомо, коли на ньому з’явилася тріщина. Вважається, що це відбулося в період від 1817-1846. Перший спогад про це, занотовано 22 лютого 1846 року, коли в переддень святкування дня народження Джорджа Вашингтона він дзвонив кілька годин на день. В 1976 році дзвін перенесено до спеціального павільйону неподалік Індепенденс-холл.
В наш час будівля є частиною Національного Історичного Парку Незалежності, а також занесена до Світової Спадщини ЮНЕСКО американського континенту.
Здається дрібниця,але цікаво узнати про історію купюри вартістю100 доларів.
ВідповістиВидалити