У Сполучених Штатах Америки розробкою дизайну, друком грошових банкнот та фінансових облігацій займається підрозділ Міністерства фінансів США (United States Department of the Treasury) - Бюро гравірування та друку (анг.- Bureau of Engraving and Printing). Його засновано 29 серпня 1862 року.
Купюри, які воно друкує вважаються легальним платіжним засобом на території країни та поза нею, а також являється так званою федеральною валютою (анг.- Federal Reserve Note) про що свідчить напис на банкнотах. Вони заходиться в обігу в федеральній системі (анг.- Federal Reserve System, неформальна назва - FED) Америки. Її створення відбулося в 1913 році відповідно до Закону про Федеральний Резерв (анг.- Federal Reserve Act). Коли Конгрес США створював цю систему бралася під увагу перш за все стабільність та надійність структури, як могла б зміцнити американську економіку, банківську систему та забезпечила країні розвиток.
Федеральна резервна система - це незалежна фінансова організація в уряді США, котра отримує свої повноваження від Конгресу, а її грошова політика повинна бути схвалена президентом. Це відповідник центрального банку в інших країнах. До її складу входять 12 регіональних приватних банків, Рада керуючих, яку призначає президент та Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку США.
Передумовою її створення в 1907 році, була фінансова паніка, яка з’явилася в результаті неплатоспроможності кількох банків з Нью-Йорку. Після цього, населення перестало довіряти банкам, що призвело до зменшення їх депозитів та негативно вплинуло на економіку країни.
Президент на Kонгрес вирішили, що Америка потребує систему, котра забезпечила б стабільний економічний розвиток.
Місцезнаходження Джекіл-Айленд
На острові Джекіл- Айленд (Jekyll Island) неподалік берегів штату Джорджія зібралися американські політики та фінансисти. Там вони створили ескіз так званого плану Олдріча (Aldrich plan), який пізніше переріс в створення Федеральної Резервної системи (ФРС).
Зібрання продовжувалися до 1910 року,після чого в 1913 році Президент Вудро Вілсон підписав Акт про створення Федеральної Системи (анг.- The Federal Reserve Act). Головною ідеєю було те, що США був необхідний центральний банк, що підлягав би ревізії уряду але працював незалежно. Завдяки його створенню з’явилася можливість утримувати добрий стан економіки та усунути впливи короткотермінових політичних інтересів.
Однак, Федеральних резерв не має всіх механізмів, щоб підтримувати стабільному темп економічного розвитку. Це робота не для однієї організації. Крім того, існує різниця між монетарною та фіскальної політикою. Перша з них перебуває під юрисдикцією Федеральної резервної системи , котра займається задоволенням попиту на фінансові засоби. Другою з них займається Конгрес, котрий використовує податки та зміни витрат для впливу на економіку. І таким чином врівноважується фінансова ситуація в країні.
Федеральний резерв підтримує економіку стабільною та зростаючою. Це позитивно впливає на кон’юнктуру ринку (попит та пропозицію) та сприяє зростанню економіки країни. Адже якщо економіка в поганому стані, люди бояться витрачати гроші, що призводить - мінімум до застою, а максимум до занепаду.
В наш час, Федеральна резервна система складається з: Ради Керуючих (анг.- Board of Governors), котра знаходиться у Вашингтоні (округ Колумбія) та 12-ти федеральних резервних банків.
Зібрання відбуваються майже кожні 6 місяців. На них присутні Рада Керуючих та президенти резервних банків . Вони обговорюють та визначають напрямок монетарної політики. Ці зібрання називаються Federal Open Market Committee (FOMC).
Федеральна резервна система виконує 3 головні завдання (їх в США жартома називають «три ніжки Федерального резервного стільця» анг. -Three legs of the Federal Reserve stool):
- визначає монетарну політику;
- приймає рішення щодо грошового потоку;
- визначає кредити для американської економіки.
Завдяки нагляду та регуляції діяльності банків посилюється безпека та стійкість фінансової системи.
ФРС також виконує функції банку для депозитних інститутів (що мають право приймати вклади та депозити (анг.- Depository Institution)) та для федеральної влади. Все це допомагає ефективно працювати платіжній системі.
В критичній ситуації вона може бути кредитором (lender of last resort) для банків, яким необхідно взяти кредит, адже банкрутство хоча б одного них може поставити під загрозу всю банківську систему США.
Завдяки трьом функціям резервна система стримує ризик, що може з’явитися на фінансових ринках та з 1977 року виконує додаткові функції визначені Конгресом такі, як:
- забезпечення стабільних цін;
- сприяння повному чи максимальному працевлаштуванню.
Таким чином, ФРС виходить на зустріч потребам в фінансової системи та економіки, що виникають в результаті світових змін.
Федеральна резервна система поділена на округи і кожен банк має власну літеру, яку можна знайти на купюрах:
A: Boston - Federal Reserve Bank of Boston -1
B: New York - Federal Reserve Bank of New York – 2
C: Philadelphia - Federal Reserve Bank of Philadelphia – 3
D: Cleveland - Federal Reserve Bank of Cleveland – 4
E: Richmond - Federal Reserve Bank of Richmond - 5
F: Atlanta - Federal Reserve Bank of Atlanta – 6
G: Chicago - Federal Reserve Bank of Chicago – 7
H: St. Louis - Federal Reserve Bank of St. Louis – 8
I: Minneapolis - Federal Reserve Bank of Minneapolis – 9
J: Kansas City - Federal Reserve Bank of Kansas City – 10
K: Dallas - Federal Reserve Bank of Dallas – 11
L: San Francisco - Federal Reserve Bank of San Francisco –12
Контроверсія
Однак існує думка, що не все так добре працює як здається. Існують певні контроверсійні ствердження. Вони особливо поширені після кризи 2008 року.
Вважається, що фінансова система Америки все більше і більше заглиблюються в борги. Це означає, що якщо США потрібні гроші, то країна не друкує їх на підставі наявного золотого запасу, а випускає довготермінові казначейські облігації.
Федеральна резервна система їх купує і платить грошима, котрі не мають вартості в золоті, адже країна зацікавлена вливаннями до казни. Таким чином, з’являється кредит на виплату якого немає і ніколи не буде грошей.
Дилерами в тракті цих операцій виступають провідні фінансові інституції. Отримані доходи вони віддають на зберігання до власних банків. Федеральні правила вимагають, щоб в резервах знаходилося тільки 10% депозиту, а решта - 90% може бути використана на кредити.
На приклад, довгострокова казначейська облігація коштує 1000 доларів. Після її покупки, банк залишає в своєму резерві 10%, тобто 100 доларів, а 900 призначає на кредити, однак вважається, що в депозиті знаходиться 1000 доларів.
Коли хтось з клієнтів бере кредит на 900 доларів, то він отримує по суті нову валюту – непідкріплену золотом. Таким чином замість 1000 доларів з’явилося 1900. Цей грошовий потік, що з’являється «на пустому місті» називають фідуціальними грошима (від лат. fides – віра), адже їх вартість побудована на переконанні, що це впливова валюта. В якому році США відмовилися від золотого стандарту див.: Історичні пам’ятки на доларах США. Сто доларів
За отримані гроші клієнт щось купить, а продавець перечислить їх на свій рахунок. Банк знову залишить 10% в резервах, а решту призначить на кредити. Пізніше процес знову повториться… В певному моменті зростання резервів та депозитів призводить до того, що з отриманих 1000$ непідкріплених золотом з’являється 10000$. Це призводить до знецінювання валюти. Відповідно чим більше таких грошей в економіці, тим більше знецінюється грошова одиниця. В наш економісти занепокоєні, що з 1913 року долар втратив аж 95% своєї вартості. Власне такий стан речей – це причина фінансових криз останніх десятиліть.
Так американці обдурюють весь світ, який і сам радий обдурюватися.
ВідповістиВидалити