В світовій історії на тему суспільних класів говорило багато соціологів, політологів, мислителів. Серед них всіх найбільш відомими є Макс Вебер (Max Weber), котрий вважав, що класи – це групи людей, котрі знаходяться в однаковому ринковому положенні, яке визначає їх життєві шанси, п також є Карл Маркс, котрий вважав, що класи – це групи людей, котрі мають засоби продукції. В наш час найбільш популярний поділ – це: вищий клас (бомонд), середній клас, нижчий клас, а останнім часом в США з’явився underclass – підклас.
Людей, що знаходяться на певному рівні в соціальній ієрархії відрізняють: доходи, влада (впливи), престиж, стиль життя, сфера культури. Якщо ми говоримо про вищий клас, який називають красивим французьким словосполученням “beau monde” (бомонд), або англійським словом “jet set” (у французькому варіанті - le jetset)тобто, що це вершки суспільства, еліти, які мають доступ до всього найкращого і найдорожчого. Вони можуть дозволити собі розкіш, престиж, стиль майже все що людина може мати на світі. Ці люди це великі бізнесмени, політики, власники корпорацій. В порівнянні з ними олігархи - це простакуваті хлопці, що мають кілька баксів в кишені.
Середній клас. В Європі ХІХ століття це були дрібні власники фабрик, цехів, майстерень і відрізняло їх від решти плебеїв (нижчого суспільства) доходи, самостійність, можливість приймати важливі рішення самотужки. В ХХІ столітті – це не тільки підприємці, що власними ідеями і силами заробляють на себе і свою сім’ю, це також офісні працівники, котрі в США мають не гірші доходи ніж ті, хто має власну фірму. Основною рисою, котра відрізняє середній клас від решти є освіта та вміння використати отримані знання.
Нижчий клас. В наші часи в розвинених країнах, а особливо в США уникають марксистської класифікації суспільства, адже на їхню думку це зло, що спіткало Східну Європу з Східноєвропейськими імперіалістами, частина країни яких знаходиться в азійській частині світу включно. Йдеться про пролетаріат – кваліфікованих і некваліфікованих працівників важкої промисловості та інших працівників, що мають мінімум освіти та виконують важкі фізичні роботи. Хоча іноді вони досить не погано заробляють, на приклад на нафтових свердловинах або на рибальстві промислового масштабу. Одним словом, це всі ті, що важко працює для того, що заробити “на хліб”.
Підклас (underclass) – цей термін з’явився в США порівняно недавно в 70-х роках. Так називали мешканців міст (на приклад Детройту, яке 18 липня 2013 року оголосило, що є банкротом), котрі проживали з дуже поганих економічних умовах. Там сформувалася специфічна культура, котра допомагала їм вижити і збільшувала ізоляцію від решти суспільства. В 90 роках термін потрапив до британської літератури визначаючи групи людей, котрі живуть в постійній бідності. Найбільшою небезпекою такого стану ситуації є те, в специфічних умовах формується колективна свідомість і ментальність, яка іноді прив'язує і тримає людину в таких умовах і в середовищі собі подібних. З цього закритого кола дуже важко вийти, однак можливо за допомогою зміни способу міркування і світогляду, який на жаль формується з дитинства в місці проживання.
Адміністрація Барака Обами робить дуже сильний натиск на розвиток середнього класу. Це люди, які мають добру доходи, можуть собі дозволити купити в кредит будинок в околицях міста (metropolitan), адже їхній дохід дозволяє жити впевнено і сплачувати кредити. Одним із стереотипів представників середнього класу є власне сім’я, котра живе у власному будинку, який оточують доглянуті газони а біля будинку стоять один-два сучасних автомобілів. Власники працюють в корпорації на рівні кадрів середньої ланки, а їх діти навчаються і солідній школі з доброю славою і в майбутньому, якщо прикладуть зусиль то поступлять до коледжу, а якщо їх батьки мають більші фінансові можливості, то навіть до університету. Та власне виглядає середній клас в США.
Підлітки, котрі походять з таких сімей розраховують на хороше майбутнє і правильно, адже в їх ситуації це можливо. Однак не все залежить від батьків. В США багато підлітків люблять хороші вечірки і добре розважитися. Іноді бажання насолодитися хорошими розвагами наштовхує їх на проблеми з поліцією – і з законом. Іноді вони не маючи 21 року можуть купувати алкогольні напої за посередництвом когось, або бути поміченими п’яними, що може їм дорого коштувати. Найгірше, це коли молоді люди люблять побавитися марихуаною – легким наркотиком, котрий абсолютно заборонений в більшості штатів США. Це серйозна проблема – провина (Misdemeanor), котра карається від трьох місяців до одного року. Але це також залишає запис, котрий може перешкодити дістатися на навчання до престижного університету не говорячи вже про те, що вживання наркотиків псує людям життя.
Представник середнього класу можуть дозволити собі на хороші автомобілі і досить пристойне життя. Це дуже добре видно в околицях Нью-Йорка та Атланти. Крім того, вважається, що середній клас є рушієм економічного прогресу, адже професійна діяльність цих людей сприяє розвитку економіки.
Немає коментарів:
Дописати коментар