Стрілянина в Чарльстоні, Південна Кароліна

Останнім часом в США одним з основних питань є проблема расових міжусобиць. Найбільш відомими проблемами на цьому тлі були сутички в Фергюсон, штат Міссурі (2014р.) та Балтіморі, штат Меріленд  (2015 р.). Перша подія була пов’язана зі смертю Майкла Брауна – афроамериканця, котрий мав 18 років, був неозброєний і загинув від кулі поліцейського, а друга – із смертю Фредді Грея, теж афроамериканця, котрому поліція після за тримання не надала потрібної медичної допомоги, про яку той просив.  

Сьогоднішня подія пов’язана  з так званим “hate crime” (злочин на підґрунті расової або релігійної ненависті)[1]. Поки що всі деталі не відомі. В новинах поширилася інформацію про те, що 17/06/2015 в місті Чарльстоні молодий чоловік - Ділан Руф (Dylann Roof), що мав 21 рік, близько 21:00 години ввійшов до церкви методистів - Emanuel AME Church[2]. В ній зазвичай збиралися темношкірі прихожани. Провівши там деякий час, він дістав зброю і почав стріляти. Всі деталі трагедії на разі не відомі, але від його куль загинуло 9 чоловік  (6 жінок  і 3 чоловіків).

Наступного дня, 18/06/215 близько 11:00, в місті Шелбі (штат Північна Кароліна), що знаходиться 245 миль (394 км)[3] його за затримала поліція. Американські ЗМІ з каналами FoxNews та CNN включно почали обговорення трагедії і аналіз подій[4].

Президент США Барак Обама скликав спеціальну прес-конференцію на якій заявив, що: “..ми не маємо всіх фактів, але відомо, що черговий раз невинні люди загинули через когось, хто хотів заподіяти шкоду і не мав проблем, щоб дістати зброю. Настав ранок, пора на зцілення [ран]. Але давайте скажемо прямо, в певному моменті ми, як країна муситимемо рахуватися з фактом, що масове насилля цього типу не стається в інших високорозвинених країнах. Це не відбувається в інших місцях з такою частотою… В  нашій компетенції щось з цим зробити…”[5].  Не треба бути політиком з великим досвідом, щоб зрозуміти, що на закінчення прес-конференції всю вагу промови перенесенo в політичний контекст ліберальної політики… Але це не змінює факту, що сталася трагедія і зараз триває її розслідування.

---

[1] “9 People Killed in S. Carolina Church Shooting, Police Investigating ‘hate Crime,’” accessed June 18, 2015, http://rt.com/usa/267955-south-carolina-church-shooting/.

[2] Emanuel African Methodist Episcopal Church (Emanuel AME Church) – церква методистів, що була заснована в 1816 році афро-американцями.

[3] “Charleston Church Shooting Suspect, Dylann Storm Roof, Arrested in North Carolina,” Fox 59, 5, accessed June 18, 2015, http://fox59.com/2015/06/18/dylann-storm-roof-arrested-in-north-carolina-according-to-report/.

[4] “Charleston Church Massacre Suspect Caught, but Answers Elude Victims’ Loved Ones,” Text.Article, FoxNews.com, (June 18, 2015), http://www.foxnews.com/us/2015/06/18/police-respond-to-shooting-at-sc-church/.

[5] TIME Staff and TIME Photo, “Read President Obama’s Speech on the Charleston Church Shooting,” Time, 18:18, -06-18 17:03:16 2015, http://time.com/3926839/president-obama-charleston-transcript/.

Ситуаційна кімната Білого Дому

Адміністрація Джона Фіцджеральда Кеннеді в 60-х роках ХХ століття була зацікавлена в якнайшвидшому переказі інформація, щодо подій в США і в світі. Після невдалої операції в Затоці свиней (анг. Bay of Pigs Invasion), яку спонсорувало ЦРУ, Президент Кеннеді вирішив, що потрібно створити оперативний штаб, до якого впливала б інформація в реальному часі. В 1961 році в західному крилі Білого Дому створено кімнату з безпечним зв’язком і найсучаснішим тогочасним обладнанням, її названо Ситуаційна Кімната (анг. The situation room), в інших перекладах – Операційний штаб.

На початку, в 60-х роках в кімнаті знаходилося п’ять груп спостереження, які моніторували ситуацію 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Однак з часом, і з політичними змінами в світі, кімнату реорганізували і відповідно модернізували, оснащуючи найсучаснішим обладнанням.

Працівники Ситуаційної кімнати - це найкращі працівники розвідки та військові фахівці, котрі відзначаються політичною нейтральністю. Цей факт гарантує безперебійну роботу ситуаційної кімнати незалежно від того, з якої партії походить президент.

На короткому відеоролику представлено всю суть діяльності і принцип функціонування кімнати. Переклад з англійської подано нижче.

   

« [Працівник Ситуаційної Кімнати Білого дому]:

- Доброго вечора пане Прем’єр міністр, зачекайте будь-ласка на з’єднання з Президентом Обамою. …Представляю вам Прем’єр міністра…».

[Джеф Харлі[1]]: «Ми знаходимося в західному крилі Білого Дому, в Ситуаційній Кімнаті. Tут, в Ситуаційній Кімнаті ми щоденно приймаємо майже 25 конференцій і близько 250 гостей, які беруть участь в різних зустрічах протягом дня. Щомісяця нашими відвідувачами та учасниками різних засідань стають майже 5000 осіб.

Цей об’єкт – це сучасне приміщення з можливістю керування відео-конференціями за участі 1700 чи 1800 осіб з усього світу».

[Ричард Рід[2]] - «Це внутрішнє засідання агенції, котре стосується стрімкого поширення епідемії (пандемії) вірусу типу А (H1N1). Отож, на засіданні присутні представники міжвідомчих підрозділів: департаментів і агенцій виконавчої гілки влади. Вони тут мають технологію і можливість за допомогою електронних технічних засобів залучити інші департаменти і агенції до обговорення замість того, щоб проводити зібрання віч-на-віч».

[Джеф Харлі]: «Ситуаційна кімната Білого Дому створена в травні 1961 року з ініціативи тодішнього Радника Президент США з національної безпеки МакДжорджа Банді (анг. - McGeorge Bundy). Тоді вони були спраглі інформації, особливо Президент Кеннеді. І щоб заспокоїти цю потребу, вони обладнали тут, в Білому Домі центр комунікації…

В 2007 році в Ситуаційній Кімнаті Білого Дому відбулася генеральна модернізація , яка значно збільшила розміри[3] і можливості кімнати. Замість однієї головної конференційної зали збудовано три…

Це велика зала для конференцій де Президент проводить засідання Ради національної безпеки (анг. – National Security Council) США.

Це крісло президента. Він контролює відео налаштування, з мікрофоном включно.

В наш час, крісла розміщено традиційно - відповідно до ієрархії рангів міністрів-членів кабінету, котрі присутні на зібранні. З головною залою для конференцій пов’язана мала допоміжна кімната, котра створена для того, що Президент міг запросити одного або кількох учасників конференції і провести зустріч один на один.

Атмосфера і все, що ви тут бачити, на приклад різні сорти деревини, підібрані так, щоб відтворити оточення інших місць, де перебуває президент: таких, як президентський літак[4] та Camp David [заміська вілла президента США]. Де б президент не перебував, атмосфера, інтер’єр і звукове оточення скрізь такі самі.

Однією з вражаючих[5] в Ситуаційній кімнаті Білого Дому зокрема в цьому приміщенні – є можливість забезпечення конфіденційності для Президента, на випадок якщо він, як глава держави вирішить особисто комусь зателефонувати. Те, що ми зможемо зробити – це затуманити вікно і забезпечити йому відповідний рівень конфіденційності.

В Ситуаційній кімнаті Білого Дому розміщена певна кількість циліндричних телефонних кабін, з яких можна зробити як звичайний, так і секретний дзвінок.

А це кімната оперативного реагування (анг. watch floor) Ситуаційної Кімнати Білого Дому. Найважнішою елементом цієї кімнати є інформаційна обізнаність. Ми являємося центром обробки інформації, це означає, що опрацьовуємо близько 2000 фрагментів інформації кожного дня.

Щоденно ми пишемо 3 звіти безпосередньо для президента. В основному це оновлення інформації, адже можливо що президент, ще мав можливість ознайомитися з додатковою інформацією.

Кімната, яку ви бачите позаду мене називається кімнатою збору[6] і саме тут збирається персонал в часі кризи. Телефони і комп’ютери завжди ввімкнені, а тому є можливість миттєвого до них доступу і опрацювання інформації з метою створення короткого звіту для осіб, які прийматимуть рішення в Білому Домі, реагуючи на появу даної ситуації. Саме тому, це приміщення і називається Ситуаційна кімната.

Одна третя персоналу – це представники розвідки, одна третя – це представники Міністерства внутрішньої безпеки США[7] і решта – це представники армії США. Ми тут знаходимося тому, що ми поза політикою (аполітичні). Ми не демократи, ми не республіканці. Ми тут знаходимося, що підтримувати нашу націю, президента США і власне саму інституцію президентства. Всі працівники Ситуаційної кімнати Білого Дому – просто найкращі і найяскравіші особи, яких має ця нації. Вони дуже добре виконують свою роботу, все, що тільки можуть зробити…

…Вульф Блітзер (анг. Wolf Blitzer), мені здається знаходиться на відстані однієї милі в своїй Ситуаційній кімнаті,але не в Ситуаційній кімнаті Білого Дому[8]».

---

[1] Jeff Harley – deputy director of White House Situation Room - Джеф Харлі – заступник директора Ситуаційної Кімнати Білого Дому.

[2] Richard Reed – senior director for resilience policy / Ричард Рід – старший директор відділу політичної пружності [відділ, що займається використанням наявних ресурсів, аби відповідати на несприятливі ситуації]

[3] в оригіналі анг. square footage (кількість квадратних футів)

[4] англійською мовою називається Air Force One (Борт номер один)

[5] в оригіналі „cool feature” – дослівно «крутих функцій», але це слово в українській мові пов’язане з молодіжним сленгом (часто говором) та базовим словниковим запасом бандюків, тому його замінено на інший близькозначний літературний термін.

[6] анг. surge room

[7] Department of Homeland Security

[8] Жарт стосується журналіста CNN, який мав передачу під назвою Ситуаційна кімната (анг.The situation room), саме тому Джеф Харлі наголосив, що це різні кімнати.

АТЕС саміт 2014

Протягом цих днів: 10-11 листопада 2014[1] відбувається саміт Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництва в столиці Китаю – Пекіні (в англійських ЗМІ - Beijing). На цьому присутні лідери країн-членів організації, між іншим Президент США Барак Обама і Президент РФ Володимир Путін.

Після того, як ситуація на Україні погіршилася через збільшення присутності російських військ, найманців і російських бандитів, які разом з місцевим криміналом отримують важку зброю і техніку з Росії і руйнують і без того знищену інфраструктуру Донецької і Луганської областей, залякуючи і безжалісно фізично знищуючи місцеве населення, американсько-російські відносини загострилися.

США наклали економічні санкції на Російську Федерацію (РФ), які почали суттєво впливали на російську економіку і спричинили падіння рубля, а також виток іноземного капіталу з країни.

В американському суспільстві, частина аналітиків – особливо демократів, вважала, що з Росією, в особі Путіна вдасться домовитися цивілізованим шляхом – договорами і домовленостями, однак це стало не можливим, коли РФ почала постачати важку техніку і зброю озброєним угрупуванням в східній частині України.

Якщо придивитися уважніше на саміті в Пекіні Барак Обама уникає зорового контакту з Володимиром Путіним, який поводить себе так, ніби намагається привернути на себе увагу… Все незважаючи на те, що згідно дипломатичного етикету вони знаходяться поруч один одного, супроводжуючи господаря саміту – Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Китаю - Сі Цзіньпіна (анг. - Xi Jinping). Більше ви можете побачити тут: http://www.foxnews.com/politics/2014/11/10/obama-and-putin-meet-in-beijing-briefly/ 

США з своєї сторони намагаються заключити торгову угоду в галузі комп’ютерних технологій, що дозволить удосконалити медичну галузь в країні. Щодо представників РФ, в результаті американських санкцій їхня економіка все більше і більше залежить від Китаю…

---

[1] http://www.apec.org/Events-Calendar.aspx

Обіцянки Республіканської Партії

Після того, як Республіканська Партія отримала перемогу на виборах (див. Проміжні вибори в США 2014...) головне питання, яке інтенсивно обговорюють на більшості американських каналів, стосується співпраці Президента Обами з партією, котра має більшість мандатів. Останнім часом все частіше говориться про те, що Президент США не прислуховується до своїх виборців і швидко втрачає їх підтримку.

В п’ятницю 07.11.2014 відбулася прес-конференція Барака Обами, котра була присвячена закінченню Проміжних виборів 2014.  Аналізуючи промову Президента, представники Республіканської Партії і деякі аналітики дійшли висновку, що Барак Обама не збирається змінювати курс своєї політики мовляв на виборах голосувала тільки частина населення, а інша частина просто не з’явилася на виборчих дільницях, адже Проміжні вибори не тішаться великою популярністю серед населення. Видавалося б, що може повторитися ситуація, яка мала місце в жовтні 2013. Протистояння лібералів, вони ж демократи і республіканців призвело до Припинення роботи уряду… Але батьки- засновники Сполучених Штатів так запроектували конституцію, що президент і Конгрес (сенат і палата представників) мусять між собою домовитися, бо в іншому випадку не можна ухвалити жоден закон. Не зважаючи на це, існують серйозні протиріччя адже Барак Обама вважає Республіканську Партію,  а остатні вважають, що рішення президента популістські і не приносять користі для країни в цілому.

 

Після виборів  республіканці відчули атмосферу перемоги і обіцяють говорити з Президентом мовою ультиматумів, що за їх словами частково проявлятиметься в прийнятті законів, котрими вони засипатимуть робочий стіл президента і мовляв Барак Обама  муситиме їх підписати, адже вони створені на користь виборців і Америки в цілому. Поки що це лише обіцянки, а далі буде видно, як вони вирішуватимуть суперечливі питання.

Інша справа така, що представникам республіканської  партії не подобається те, що Барак Обама хотів закрити в’язницю Гуантанамо Бей, котра знаходиться на території Куби і була створена для терористів, котрі загрожували США. Крім цього, жваво обговорюються наміри президента легалізувати іммігранті, які незаконно перейшли кордон зі сторони Мексики, живуть в США багато років, але при цьому не хочуть вчити англійської мови і асимілюватися з американською культурою, а тільки створюють ґетта в яких і перебувають. Дехто з них, то ще й  і в ґанги вступає і збільшує рівень злочинності в країні…

 

Отож, позитивні або негативні зміни по цих виборах стане видно згодом. А поки що аналітики і журналісти ламають голову на тим, яким же курсом Америка піде далі?    

Проміжні вибори в США 2014– перемога Республіканців

Логотип Республіканської Партії

Кожні 2 роки між Президентськими виборами в Америці відбуваються Проміжні вибори - Мidterm Еlection, на яких обирають кандидатів до Палати представників, Сенату, а також (в цьому році) 36 губернаторів.

У вівторок 04 листопада 2014 в США відбулися проміжні вибори. Посилаючись на CNN, мережа «Голос Америки» повідомляє, що явка виборців була дуже не значною.[1] Лише 40% виборців взяли участь у виборах до Конгресу. Для порівняння в президентських виборах зазвичай приймає участь 55-65% населення.

Невдала політика демократів, а особливо не популярні рішення Президента Барака Обами, щодо медичної реформи званої „ObamaCare” (див. Медичне страхування Obamacarе…), скандали пов’язані з Агентством національної безпеки (анг. - NSA, National Security Agency), програмою PRISM (див. Соціальна мережа “В Контакті” прийняла на роботу Едварда Сноудена), не окреслена політика щодо Іраку, обмін американського солдата на трьох терористів[2] (див. Демократи…Америка…), спроби президента закрити сумнозвісну в’язницю Гуантанамо Бей (анг. - Guantanamo Bay), скандал з Секретної службою США, яка не справилася зі своїми обов'язками і «дозволила» невідомому з ножем бігати по газоні навколо Білого Дому[3], слабка зовнішня політика, котра дозволила Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну розпочати військове вторгнення на Україну та тримати в напруженні всю Європу,  а бойовикам Ісламської держави Іраку та Леванту (ІДІЛ) захопити Ірак.

Черговим скандалом  був таємний лист Президента Барака Обами до Іранського Президента – Хассана Рухані, де він запропонував обом країнам разом боротися проти ІДІЛ, що було не доречним з багатьох причин. Всі ці кроки переконали американське населення, що Республіканська Партія (анг. – G.O.P. Great Old Party, Republican Party) має рацію говорячи про те, що Президент Обама діє всупереч американським інтересам.

В середу 05 листопада 2014 Республіканська партія здобула перемогу в більшості штатів. Її представники зайняли більшість місць в Палаті Представників та Сенаті, а це означає, що Президент США муситиме рахуватися з їхньою думкою та шукати консенсусу в тракті прийняття рішень.

Палата представників в цілому нараховує 435 місць, які між собою розділили дві партії: Республіканці отримали – 244 місць, а Демократи – 184 і 7 місць поки що залишаються вакантними.

В Сенаті існує поділ сенаторів на 3 класи. Перший і другий клас нараховують по 33 місця, третій – 34. На цих виборах було доступно 33 місця другого класу. Республіканська Партія зайняла 22 місця, а Демократична – 11. Таким чином Республіканці мають підстави святкувати перемогу, про що вже третій день йдеться на каналі FOX News, який відкрито їх підтримує.

 

Невдовзі стане відомо, як зміниться політика США…

---

[1] Голос Америки (08.11.2014): http://ukrainian.voanews.com/content/article/2508291.html

[2] Демократи…Америка… Військові… і Талібан. Частина 2

[3] (08.11.2014)http://www.huffingtonpost.com/2014/09/20/white-house-arrest_n_5855202.html

Слабка зовнішня політика США та чому жертви російської агресії - Боїнгу Малайзійських авіаліній збираються подати в суд на Україну?

 

1. Слабка зовнішня політика США?

Політика адміністрації Президента Барака Обами все частіше критикується через нерішучість, відсутність чіткого напрямку дій та фінансово необґрунтовані рішення. Величезна хвиля критики обрушилися на президента в тракті промови 29 серпня 2014 року (див. Барак Обама про ситуацію на Україні), коли Барак Обама не тільки не підтримав ідею військової підтримки Україні, але також не представив чіткої стратегії оборони Іраку від ісламістів (див. Що сталося в Іраку...). Чиновники тоді говорили, що уряд Іраку не представляє інтересів всіх етнічних груп країни, а тому дати авіа підтримку було б не раціонально (див. Америка та проблеми в Іраку). Коли нарешті вибрали новий уряд, адміністрація Обами далі зволікала. Однак після того, як озброєні угруповання Ісламської держави Іраку та Сирії (ІДІС) майже дійшли до Багдаду, Обама однак таки прийняв рішення про підтримку іракської армії авіа ударами (див. Барак Обама санкціонує проведення авіаударів в Іраку) та озброєння курдів.

Питання нерішучості демократів - адміністрації Обами ще більше загострилося, коли ситуація на Україні погіршувалася… Росія почала використовувати не тільки важку артилерію типу «Град», «Смерч», озброювати бойовиків, котрі варварські вбивали чоловіків, жінок дітей, обстрілювали дитсадочки, школи, житлові будинки але і використовувати регулярну армію… Та перед цим, вони навіть прислали повністю укомплектований зенітний комплекс «Бук (ЗРК)» з екіпажем, котрий 17 липня 2014 року холоднокровно збив пасажирський літак Малайзійських авіаліній[1], рейс MH17 i таким чином закінчив життя для 298 чоловік.

Європейський союз знову був «стурбований» і на словах засудив агресію Росії, але через потребу постачання газу і страхом перед… можливо російською армією особливо дієвого нічого не зробив, не рахуючи санкцій, які через недорозвиненість російської економіки нічого не дають. Німеччина, яка є однією з ведучих європейських країн у всіх розуміннях цього слова, була і є незацікавленою поганими стосунками з Росією. Саме тому, коли український народ вийшов на барикади в січні 2014 року боротися за повалення режиму проросійських маріонеток, які і поняття не мали, як керувати країною, Європейський Союз намагався телефонними розмовами з Президентом Російської Федерації - Володимиром Путіним вирішити питання: сутичок в Україні, пізніше анексії Криму, а потім відкритої агресії на Донецьк».

Саме тому, помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд в розмові з Джеффрі Пайєттом - з американським послом у Києві, нецензурно висловилася про європейську дипломатію. В розмові на тему залучення ООН до вирішення ситуації на Україні, вона сказала: «Коли сьогодні вранці я розмовляла з Джефом Фелтманом [2], він мав ім’я людини з ООН – Роберта Сері… Він також домовився з Сері і Пан Гі Муном[3], про те, що Сері понеділок чи у вівторок зможе в приїхати [в Україну]… На мою думку, це було б чудово зібрати все це разом[4]! Допомогти ООН це зібрати і… ну ти знаєш - «зробити»[5] ЄС»[6]. Німеччина, яка відігравала значну роль в цих «переговорах» зі сторони Європейсього Союзу, вирішувала, що робити далі, в особі Канцлера - Ангелі Меркель одразу ж засудила такі висловлювання американських дипломатів[7].

Сполучені Штати Америки завжди були набагато рішучіші в зовнішній політиці, і намагалися якось вирішити ситуацію. Коли російські агресори напали на Грузію в 2008 році, тодішній президент Міхеїл Саакашвілі не чекав на подачки від ЄС і одразу ж приїхав до США зустрітися з Президентом Джорджем Бушем… США не тільки зброєю підтримали Грузію, але і вислали обмежений контингент для охорони стратегічних будівель в Грузії.[8] Це допомогло російським агресорам зрозуміти, що продовжувати конфлікт немає сенсу! Тому вони припинили інвазію і зупинилися в Південній Осетії, де далі перебувають.

Що ж такого зробила Грузія, чого не зробила Україна, щоб отримати підтримку США?

1. Вони не вагалися і не торгувалися ні з ким. Влада країни заручилася підтримкою США і далі співпрацюють. Українські ж політики не тільки не змогли в перші дні агресії прийняти рішучих кроків, але з часів Майдану (з грудня 2013) торгуються то з ЄС, то з США, щоб побачити, що дасть більше допомоги!!! В результаті чого, ані США, ані Європа особливо нічим не допомагають, хиба що тільки фразами, що вони стурбовані!

2. Грузія почала свою співпрацю з США, ще в 2004 році, коли в Україні із-за роздробленості суспільства вважала своїми союзниками рускіх, а «Помаранчева революція» привела до влади нерішучих політиків, котрі сварилися за гроші і вирішували кулуарні справи, а країна занепадала. Вони зганьбили себе і ті цінності, які відстоював народ. Росія – це добре знала і бачила і тільки «підливала масла у вогонь», що ситуація в країні стала ще гірша і на основі цього привести до влади своїх маріонеток, які повністю підпорядкують країну Путіну.

3. Політики в Грузії навели порядок, зробили реформи, відгородилися від захопленої частини – Південної Осетії і далі розвивають країну. В Україні, політики не тільки не зробили нічого доброго для про європейського населення, але і в результаті поганого керування країною максимально загострили відносини з Росією, торгувалися з ЄС і США в результаті отримали трішки від тих та інших, але суттєвої допомоги далі немає, а також в результаті незграбного, невмілого керування армією та наявністю великої кількості зрадників вислали на вірну смерть сотні солдат – молодих людей, які працюючи могли відбудувати країну економічно.

4. Грузія вичистила політичні кулуари від зрадників та ворогів країни, які працювали на Росію. В Україні – 5 колона – проросійські політики , посіпаки Януковича, далі продовжують свою кар’єру і діють проти України. Але тут внутрішня політика країни пішла ще далі: політики не тільки погодилися фінансувати захоплені території на яких перебувають головорізи і зі зброєю різних типів, але і оголосила перемир’я яке виконує українська армію ціною смерті молодих солдат, бо для терористів немає перемир’я – тому їх і називаю терористами, бо вони тероризують цивільне населення!!! Крім того, в якій це країні підтримують мову (російську), яка стала причиною зовнішньої агресії???

Американські політики, розвідка, Держдепартамент, Конгрес і Президент США – про все це знають. Останнім часом з’являється сумніви чи українські політики зорієнтовані, що відбувається? Президент США Обама, котрого вибрали тому, що він обіцяв припинити війну в Іраку, забрати американських солдатів, допомогти бідному населенню отримати медичну страховку не має намірів розпочинати нову війну, входити в конфронтацію з рускіми, погіршити відносини в ЄС через країну, в якій політики самі не знають, що їм робити і який напрямок їхніх дій… котрі торгуються то з ЄС то з США. Ціллю його політики було забезпечення добробуту американців, а не сильна зовнішня політика. Саме тому, він ледве прийняв рішення про початок бомбардування позицій терористичних угруповань в Іраку, саме тому, замість рішучої відповіді на агресію Росії він впровадив санкції, саме тому коли деякі сенатори і політики - республіканці, як Джон Маккейн[9] просили його дати Україні зброю для само захисту, його адміністрація дала допомогу скомплектовану з не летальної зброї.

Крім того, в своїй промові 29 серпня 2014 (див. Барак Обама про ситуацію на Україні), Президент США Барак Обама сказав, що «Я цьому [санкціям] сприяю настільки, наскільки це необхідно на думку наших європейських партнерів», а головним його європейським партнером є Німеччина, яка зацікавлена хорошими відносинами з Росією. Відповідно, європейські партнери радять такі, санкції, які Росію торкаються в мінімальній мірі, що дозволяє їм продовжувати агресію на Україну.

 

Агресія Росії на Україну

2. Трагічний рейс MH17 Малайзійських авіаліній

 

Родичі німців, які загнули, коли російські терористи збили рейс МН17 Малайзійських авіаліній над Донеччиною збираються подати в суд на Україну (!) за те, що мовляв «кожна держава відповідає за повітряний простір над своєю територією, якщо вона відкриває його для перельотів»[10], Україна не закрила повітряних простів, що спричинило загибель людей.

 

Російські терористи літак збили 17 липня 2014 року. На той момент вже всі знали, що Росія напала на Україну і хоче забрати східну частину, а ЄС був «стурбований». Неодноразово повідомлялося, що росіяни використовують різноманітні зенітні комплекси, щоб збивати літаки, однак Малайзійські авіалінії про це не знали?

Чому влада України не закрила повітряний простір, де відбувалися бойові дії досі є загадкою! Однак варто звернути увагу на те, що до суду хочуть подати на Україну а не на Росію, яка нахабно, відкрито постачала ці комплекси терористам! Це може бути також спричинене тим, що родичі просто шукають, хто може відповісти на смерть їхніх близьких? Малайзійські авіаліній збираються виплатити їм по 50 тис. євро для кожної жертви. Для цієї компанії це другий такий серйозних інцидент – перший був 8 березня 2014 року. Тоді в Південно-Китайському морі зник рейс MH370, який досі не знайшли. Подейкують, що компанія на межі банкрутства.

Вину за те, що сталося Росія також перекидає на Україну… Тут діє закон сильнішого, адже родичі загиблих і європейські суди бояться Росії, а тому не загострюватимуть ситуації… Україні краще найняти дуже доброго адвоката і представити дуже переконливі докази для свого захисту, бо в іншому випадку країна буде змушена виплачувати величезну компенсацію жертвами російської агресії на території України.

Однією з гучних справ пов’язаних з Європейським судом з прав людини у Страсбурзі відбулася в липні 2014 року. В’язні ЦРУ: палестинець Абу Зубайда і саудієць Абу аль Рахім Аль Нашірі подали в суд на Польщу за те, що країна в 2002-2003 роках порушила їх права людини … адже агенти ЦРУ катувати їх на орендованій ділянці в Польщі. Згідно до рішення суду, Польща повинна першому з них виплатити 130 тис. євро, а другому 100 тис. євро. З’являється питання, чому вони подали в суд на Польщу а не на ЦРУ? Відповідь проста – а тому, чому німці збираються подати до суду на Україну, а не на Росію!

---

[1] Malaysia Airlines

[2] Джеф Фелтман (анг. - Jeffrey D. Feltman) – на той час заступник Генерального секретаря з політичних питянь Організації Об’єднаних Націй, американський дипломат.

[3] Пан Ґі Мун - 8-й Генеральний секретар ООН, дипломат південної Кореї. Дізнатися більше тут.

[4] Йдеться про ситуацію на Україні, коли на майдані стояли люди, відбувалися масові сутички, а європейські дипломати тільки приїздили повитися, але не мали жодної чіткої позиції, а також про визначення лідера з поміж трьох опозиціонерів: Арсенія Яценюка, Володимира Кличка та Олега Тягнибока.

[5] Тут Вікторія Нуланд вжила нецензурного англійського слова, яке окреслює статевий акт.

[6] Джерело (21.09.2014): http://www.youtube.com/watch?v=5K20fIHKnRg

[7] Джерело (21.09.2014): 24tv.ua

[8] Джерело (21.09.2014): http://www.infowars.com/evidence-of-us-military-presence-in-georgia/

[9] Джерело (21.09.2014): foxnews.com

[10] Джерело (21.09.2014): tsn.ua

Барак Обама про ситуацію на Україні

В п’ятницю 29 серпня 2014 Президент Сполучених Штатів виголосив промову на тему небезпечної ситуації в Україні та прогресуючої небезпеки, що походить від так званої Ісламської держави.

Про що ж говорив Барак Обама цій конференції? Йшлося про економіку в США,  війну в Іраку та насилля в Україні. Повна версія прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=1i-cY5PGC8A

 

 

 

Вибрані елементи промови Президента США Барака Обами 29 серпня 2014 року щодо України

«… Я тільки що говорив з Канцлером Німеччини Меркель про ситуацію в Україні. Ми погодилися, що немає жодних сумнівів, що Росія відповідальна за насилля у східній Україні. Росія сприяє насиллю, сепаратисти треновані в Росії, озброєні Росією, фінансовані Росією. Росія свідомо і швидко порушила суверенність і територіальну цілісність України.

Нові фотографії російських військ всередині України дозволили побачити всьому світу плани Росії. Все це відбувається в той час, коли українські війська досягають успіхів в боротьбі з сепаратистами. Наслідком дій Росії та більшості санкцій які ми з нашими європейськими та міжнародними партнерами прийняли, є ще більша ізоляція Росія, якої не було з часів холодної війни. Відбувається витік капіталу, інвестори останнім часом утримуються від подальших інвестицій, їх економіка занепадає.

Сприяння насиллю, що зараз відбувається на Україні принесе більше фінансових страт та наслідків для Росії. Наступного тижня, я відвідаю Європу, де буду координувати наших близьких союзників та партнерів. В Естонії, я знову підтверджу наші непорушні зобов’язання захисту наших партнерів в НАТО.

На саміті НАТО у Великій Британії , ми сконцентруємося на додаткових кроках, які ми можемо прийняти для забезпечення приготувань альянсу до будь-яких викликів.

Зустріч комісії НАТО-Україна буде ще однією можливістю для нашого альянсу продовжувати партнерство з Україною. Я з не терпінням очікую моменту підтвердження зобов’язань США перед Україною та її мешканцям, котре відбудеться в наступному місяці, коли в Білому Домі я прийматиму Президента Порошенка.

… Ми побачили те, що Президент Путін і Росія швидко оминули потенційні шляхи розв’язання ситуації дипломатичними методами. Отож після консультацій з нашими європейськими союзниками та партнерами, я очікую на додаткові кроки перш за все тому, що ми не побачили значимих дій зі сторони Росії, яка б дійсно намагалася все це дипломатично вирішити.

І, ви знаєте, я думаю, що санкції, які ми вже застосували - ефективні. За даними нашої розвідки, росіяни про це знають, незважаючи на те, що про це не говориться на російському телебаченні. І я думаю, що у нас є шляхи поглибити та поширити масштаб їх дії.

Але в кінцевому рахунку, я вважаю, що важливо зрозуміти наскільки прийняті Росією рішення ізолюють неї ж саму. Ви знаєте, вони самі собі це роблять. Я цьому сприяю настільки, наскільки це необхідно на думку наших європейських партнерів [підкреслення - oculisnonmanibus.blogspot.com]. Незважаючи на те, що через реалізацію санкцій вони терплять збитки, наші партнери розуміють, що на карту поставлені великі ставки. Ви знаєте, я з нетерпінням чекаю наших консультацій, коли ми зустрінемось наступного тижня».

Оригінальна версія промови про Україну

Повна оригінальна версія промови на сайті Washingtonpost.com

Реакція американського суспільства

Але увага глядачів по всій Америці була сконцентрована не на суті промови, а на костюмі Барака Обами. Справа в тому, що на прес-конференцію Президент одягнув світло-коричневий костюм, або як його ще називають кольору беж…

Що ж спричинило настільки несподівану і бурхливу реакцію інтернатів в Твіттері?

Даючи інтерв’ю для журналу Vanity Fair в 2012 році, Барак Обама сказав, що: «… зі свого життя потрібно також вилучити повсякденні проблеми, котрі відбирають у більшості людей дорогоцінну частину дня», після чого додав: «Ви побачите, що я одягаю тільки сірі або сині костюми…» тому, що: «я намагаюся зменшити кількість рішень, котрі потрібно приймати. Я не хочу вирішувати, що я маю їсти чи одягати тому, що є багато інших рішень, які я повинен прийняти».

Однак, коли на прес-конференції Президент США з’явився в бежевому костюмі, глядачі та інтернет-користувачі почали інтенсивно обговорювати питання, що це може означати? Варто, пригадати, що в американському суспільстві точиться суспільна дискусія на тему реформи медичного страхування, яка майже спричинила імпічмент Бака Обами див. Протистояння республіканці проти демократів…., а перед цим жорстока політична боротьба між республіканцями та демократами майже привела США до дефолту див. Припинення роботи уряду... та Кінець протистояння між Президентом і Республіканською партією.

Лауреат Пулітцерівської премії та критик моди Робін Гіван (анг.- Robin Givhan) прокоментувала ситуацію дуже стримано мовляв «…з костюмом Президента все було добре за винятком того, що він на нього трішки за великий. Як завжди».

«Ніщо так не вирізняє офіційний, федеральний, політичний Вашингтон, як темний костюм з білою сорочкою та червоною краваткою[1], а тому щось інше вважається чимось більшим ніж естетична єресь. Це консервативний костюм з двома ґудзиками, який має колір, що ідеально підходить до пори роки та нагоди. Це була «неформальна» прес-конференція. Чесно кажучи люди відреагували так, ніби Президент з’явився на публіці як Фаррелл Вільямс (анг.- Pharrell Williams) – в костюмі з шортами».

За словами редактора журналу Vanity Fair – Кіа Макаречі (анг.- Kia Makarechi) протягом прес-конференції в Твітері написано близько 4000 коротких повідомлень.

Серед них з’являлися коментарі типу: «зухвалість темно-коричневого кольору» (Jared Keller), «костюм жахливий» (Jamille Bouie) i т.д.. Дехто навіть порівнював колір костюму президента з тим, який мають комівояжери, що продають страховку тощо, інші ж підкреслювали, що костюм був за великий… Одним словом в інтернеті був неймовірний ажіотаж.

“Зазвичай, я прихильник Обами, але це була дуже слабка промова Обами і прес-конференція. “Вражаючим” був тільки його костюм”

– Ніколас Крістоф -  журналіст New York Times.

“Протягом конференції, написано більш ніж 4000 повідомлень в Твітері про костюм Обами”

– Кіа Макаречі – редактор новин журналу Vanity Fair.  

 

“Суть промови Обами – це відсутність чіткої стратегії, щодо ІДІС чи України, але [він] спостерігатиме і розроблятиме нові варіанти”

- Ніколас Крістоф - журналіст New York Times.

 

Джерело: Washingtonpost.com

---

[1] в українській мові використовується два терміни, що окреслюють той самий аксесуар чоловічого туалету – краватка – термін, що походить від англійського слова „Cravat”, німецького „Krawatte”, та польського „Krawat” та галстук, яке походить з німецької мови «Halstuch» і означає «шийна хустина», а російській мові вживається в значенні краватки, адже вони зміни значення слова.

Протистояння республіканці проти демократів….

 

Останнім часом політична ситуація клекоче не тільки на світовій арені, але також і в США. Одвічна боротьба республіканці – демократи від часу до часу набирає нових проявів. В кінці липня 2014 року Республіканська партія, яку ще країні називають також GOP (Great Old Party - Велика стара партія) намагалася подати на Барака Обаму в суд за перевищення своїх повноважень під час проведення «Реформи охорони здоров'я та захисту пацієнтів США» (загальновідома під назвою Affordable Care Act (ACA)), що у свою чергу призвело б до імпічменту президента.

Від самого початку з впровадженням цієї реформи були клопоти. Спочатку почалися запеклі обговорення, дискусії та супротив зі сторони республіканців. Однак незважаючи на це 25 березня 2010 року закон був прийнятий. Пізніше в тракті реалізації реформи та створення сайту з’явилися технічні проблеми. В перший же день виявилося, що сайт не працює так, як треба (див. Медичне страхування Obamacare –черговий скандал) і частина відвідувачів не змогла зареєструватися і т.д., що відразу ж з’явилося в новинах, як сенсація номер 1. Особливо інтенсивно оговорювалося це на каналі Fox, який без сумніві підтримує республіканців.

Що ж не подобається представникам республіканської партії? Справа в тому, що в США медицина платна. Це означає, що якщо хтось не має страховки і захворіє то за лікування мусить платити з власної кишені, однак за застрахованих осіб платять страхові компанії. Одним з головних аргументів за впровадження доступного медичного страхування було те, що страхові компанії не хотіли страхувати осіб з серйозними хворобами і т.д.. А іншою проблемою було те, що близько 30 мільйонів мешканців США жили на свій ризик без страхування.

Після реформи медичні послуги малозабезпеченого населення покладено на федеральний уряд, що в свою чергу вимагає високих коштів і т.д.. Це стало каменем спотикання між демократами і президентом зокрема та республіканською партією.

В жовтні 2013 року дійшло навіть до того, що США стали на порозі дефолту (див. Припинення роботи ураду і ресторанна справа...), але завдяки тому, що політики дбають про свою країну, їм вдалося домовитися і затвердити бюджет.

«Рани» республіканців так просто не загоїлися… На початку серпня 2014 вони хотіли якось знизити рейтинг Барака Обами і хотіли подати до суду, однак в Палаті представників ця ідея не пройшла, адже до неї приєдналися тільки 5 республіканців.

Після цієї події канал CBS провів опитування головним питанням якого був судовий позов проти президента. Виявилося, що 54% американців не підтримують цей процес, в той час коли 37% виступають «за». Подібне опитування провів також канал CNN. За його даними близько 57-41%[1] взагалі проти таких дій зі сторони республіканської партії.

---

[1] (11.08.2014) http://www.huffingtonpost.com/2014/08/06/obama-lawsuit-executive_n_5656484.html

Барак Обама санкціонує проведення авіаударів в Іраку. Текст промови

Промова англійською мовою: http://youtu.be/ax4a6cH1Wjs    07.08.2014

«Сьогодні, я прийняв рішення про початок двох операцій в Іраку: точкового бомбардування, ціллю якого є захист нашого, американського персоналу та гуманітарну допомогу, яка має сприяти захисту тисяч цивільних іракців, які перебувають в горах без їжі та води і знаходяться на межі смерті. Дозвольте мені пояснити суть заходів, які ми вживаємо і чому?

По-перше, в червні коли угруповання ІДІС[1] почало наступ в Іраку я сказав, , що Сполучені Штати Америки будуть готові цілеспрямовано діяти в Іраку, тоді коли і якщо ми вирішимо, що ситуація цього вимагає. За остатні дні, ці терористи продовжили просуватися вздовж Іраку і рушили на Ербіль[2], де наші дипломати та обслуговуючий персонал виконують свої обов’язки в консульстві, а військовий персонал консультує іракські війська. Щоб зупинити наступ на Ербіль, я наказав військовим розпочати точкове бомбардування конвоїв терористичного угрупування, якщо вони просуватимуться до міста. Ми плануємо залишатися пильними та вжити заходів, якщо терористичні угруповання загрожуватимуть нашому персоналу або об’єктам по всьому Іраку, включаючи наше консульство в Ербілі та наше посольство в Багдаді. Ми також забезпечуємо термінову допомогу іракському уряду та курдським військам, щоб вони могли ефективніше боротися проти угруповання ІДІС.

По-друге, після запиту іракського уряду ми почали операцію, котра має допомогти врятувати цивільних мешканців, що знаходяться в горах у скрутному становищі. Бойовики ІДІС «марширують» вздовж Іраку здійснюючи безжалісну кампанію проти невинних іракців… Ці терористи використовують варварські методи, особливо проти релігійних меншин включаючи християн та єзидів – малої, стародавньої релігійної секти. Незліченна кількість іракців була витіснена… Моторошні звіти описують, що ополченці ІДІС переслідують родини, проводять масові екзекуції, поневолюють жінок єзидів.

Протягом останніх днів єзиди: жінки,чоловіки та діти з району Синджару рятувалися втечею… і тисячі… можливо десятки тисяч зараз ховаються високо в горах з обмеженими запасами: без їжі, без води… Люди голодують і діти вмирають від спраги…

Тим часом, внизу армія ІДІС закликала до систематичного знищення всієї етнічної групи, що могло б призвести до геноциду. Отож, ці невинні родини зіткнулися з жахливим вибором: спуститися з гір і бути ліквідованими або залишитися і повільно вмирати від спраги та голоду…

Я раніше сказав, що Сполучені Штати не можуть і не повинні втручатися кожного разу, коли в світі з’являється криза, тож дозвольте мені бути щирим що до того, чому ми повинні діяти і діяти негайно! Якби ми зіткнулися з такою ситуацією, яку маємо в тих горах, де невинні люди зустрілися віч-на-віч з насиллям страхітливого масштабу і ми мали б мандат на допомогу… в цьому випадку, я подав запит до іракського уряду … і якщо ми мали б унікальну можливість допомогти уникнути різанини, я переконаний, що Сполучені Штати Америки не повинні були б «закривати» на це очі. Ми можемо діяти обережно і відповідально, що запобігти потенційному геноциду. От, що ми робимо в тих горах.

Тому я санкціонував точкове бомбардування, якщо виникне потреба допомогти армії Іраку, котра намагається пробити облогу гори Сінджар та захистити цивільних мешканців, що там перебувають. Щоб допомогти цим відчайдушним жінкам, чоловікам та дітям вижити американська авіація вже почала діяти скидаючи гуманітарну допомогу з літаків: їжу та воду!

Раніше, цього тижня один житель Іраку з цього регіону волав на весь світ, що ніхто не береться допомогти. Отож сьогодні Америка їм допоможе! Ми також консультуємося з іншими країнами та Організацією Об’єднаних Націй закликаючи до дій для вирішення цієї гуманітарної кризи.

Я знаю, що багато з вас виправдано стурбовані будь-якими військовими діями в Іраку, навіть обмеженим бомбардуванням, як це. Я це розумію! Балотуючись на цю посаду, я обіцяв закінчити війну в Іраку і повернути наших солдатів до дому. І ми це зробили. Будучи головнокомандуючим, я не дозволю втягнути Сполучені Штати у ще одну війну в Іраку.

Отож, незважаючи на те,що ми підтримуємо іракців, які воюють проти терористів, американські бойові частини не повернуться до Іраку воювати. Тому, що не існує американського військового розв’язання масштабної кризи в Іраку. Єдиним довготривалим вирішенням є примирення в іракському суспільстві та зміцнення іракських сил безпеки.

Однак ми можемо і повинні підтримувати сучасні сили, корті можуть принести стабільність Іраку. Тож, якщо ми здійснимо ці дві місії, ми продовжимо шукати широку стратегію, котра дозволить іракцям протистояти кризі. Лідери Іраку повинні об’єднатися і створити новий уряд, який представлятиме законні інтереси всіх іракців і тоді вони зможуть дати відсіч угрупованню ІДІС.

Іракці вибрали нового президента, нового спікера парламенту і шукають консенсусу щодо нового прем’єр міністра. Це прогрес, котрий повинен відбуватися далі незважаючи на дестабілізацію спричинену терористами, котрі користуються тим, що в іракському суспільстві існують протиріччя.

Колу в Іраку буде новий уряд, Сполучені Штати та інші країни регіону співпрацюватимуть з ним, збільшуючи підтримку котра допоможе справитися з гуманітарною кризою та антитерористичним викликом.

Країни-сусіди Іраку не зацікавлені в цих жахливих стражданнях чи нестабільності. Тож, ми продовжимо працювати з прихильно наставленими країнами та союзниками: щоб допомогти біженцям знайти притулок, їжу та воду, яка їм так потрібна та щоб допомогти іракцям відбити навалу угруповання ІДІС.

Кілька сотень американських радників, яких я наказав відправити в Ірак, продовжать визначати, що ще ми можемо зробити, щоб допомогти тренувати, радити та підтримувати наступ іракських військ.

Я консультувався з Конгресом, щодо прийнятого сьогодні мною рішення. Ми далі співпрацюватимемо в такому темпі.

Мої співвітчизники - американці! Світ стоїть перед багатьма викликами… І коли Америка ніколи не була в стані виправити все те, що неправильно, Америка зробила світ безпечнішим і процвітаючим місцем. Наше лідерство необхідне, щоб гарантувати світову безпеку і процвітання, на яке покладатимуться наші діти та внуки. Ми робимо це для того, щоб відновити головні принципи. Ми робимо все те, що необхідно, що захистити наших людей…

Ми підтримуємо наших союзників, коли їм загрожує небезпека. Ми очолюємо коаліцію країн, які підтримують міжнародні норми. Ми намагаємося залишатися вірними істинним цінностям, фундаментальна суть яких полягає на тому, що частиною життя людини має бути свобода та гідність . Вони є спільними для всіх людей де б вони не знаходилися. Ось чому люди по всьому світу дивляться на Сполучені Штати з надією, що вони очолюватимуть світ. Ось чому ми це робимо!

Дозвольте мені закінчити запевняючи вас, що не існує рішення, яке я розглядав би серйозніше ніж використання військової сили. За останні кілька років, ми повернули переважну більшість американських солдатів до дому з Іраку та Афганістану. Я обережно розглядав заклики щодо використання військової сили тому, що Америка в своєму арсеналі має інші механізми ніж військова сила. Ми можемо керувати силою нашої дипломатії, економіки та нашими ідеалами. Але коли є небезпека для американських громадян, ми вживаємо заходів – це моя відповідь, як головнокомандуючого. І коли багато тисяч цивільних зіткнулися з небезпекою, котра загрожує їм бути стертими з лиця землі, а ми маємо можливість щось зробити, ми це зробимо. Це наша відповідальність, як американців. Це перевага американського лідерства. Це те, ким ми є.

Отож, цього вечора дякуємо чоловікам і жінкам в уніформах, особливо нашим хоробрим пілотам, котрі літають над Іраком для захисту наших співвітчизників і рятують життя великій кількості жінок, чоловіків та дітей, з якими вони ніколи не зустрінуться. Вони представляють американське лідерство в найкращому світлі. Як нація, ми повинні ними пишатися і бути прихильними щодо твердого рішення нашої країни відстояти власну безпеку та гідність наших побратимів - людей.

Боже благослови закордонний контингент! Боже благослови Америку!»

---

[1] Ісламська держава Іраку та Сирії, яку також називають Ісламська держава Іраку та Леванту (ІДІЛ), анг. ISIS - Islamic State of Iraq and Syria.

[2] іракське місто на півночі Іраку.

Зовнішня політика США на близькому сході

 

В попередніх статтях ми вже писали, що після того, як американські солдати залишили Ірак, в країні почалися сутички між екстремістами та армією країни, котра програє бої. Вчора втрачено чергове місто – Талль Афар (Tall Afar). Це історичне дежавю все зустрічалося в історії раніше – див.  Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься…

Держсекретар США – Джон Керрі поїхав в Багдад швидко допомогти сформувати новий уряд, що має запобігти так званій «сектантській війні». Керрі зустрівся прем’єр міністром Іраку Ноурі Малікі (Nouri Maliki) та головним мусульманином шаїтів, а також курдськими лідерами. Ця зустріч – є однією з найважливіших з того моменту, як почалася криза в Іраку.

У США багато політиків вважають, що саме міжусобиці в уряді на етнічному тлі – це причина відступу армії, що є дуже вигідно згрупованим, організованим екстремістам. Джон Керрі закликав правлячий уряд якнайшвидше почати формувати новий з урахуванням більших повноважень і прав для Сунітів та Курдів. За його словами, саме тепер: «настав час для прийняття рішення іракськими лідерами», адже «Ірак зіткнувся із загрозою існування, а тому іракські лідери повинні з цим боротися». Зовсім інше питання наскільки влада може боротися через внутрішні конфлікти, які є найбільш складними і вимагають багато зусиль, іноді навіть серйозних компромісів.

Джон Керрі – Держсекретар США

Раніше ми писали (див. Америка та проблеми в Іраку, Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься…), що іракська армія в боях з екстремістами робить «стратегічний відхід», що власне підтвердив прес-аташе Квасім Атта (Qassim Atta). В результаті таких дій, прихильники угруповання Ісламської Держави Іраку і Шаама (Islamist State of Iraq and al-Sham, or ISIS) оточили місто Талль Афар (Tal Afar), що знаходиться в північній частині країни. Незважаючи на це, Квасім Атта вважає, що: «у сил безпеки є багато варіантів запланованої атаки… Відступ в Талль Афар – це один з цих планів, а не результат програшу армії». Зі слів можемо здогадуватися, що можливо там «були провокації» про, які так часто говориться останнім часом.

„Однак слово провокація - означає навмисні дії проти окремих осіб, організацій, держав тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки». Війною ж вважається збройне протистояння між різними сторонами. Якщо збройні сутички чи війна – це провокації, то в Іраку зараз відбувається найбільша провокація всіх часів!!!”

Теперішня ситуація в місті Талль Афар досить складна, адже воно та аеропорт знаходяться на шляху стратегічного кордону з Сирією, і на даний момент є під контролем угруповання Ісламської Держави Іраку і Шаама. Варто пригадати, що 10 років тому це місто відвойовували армійські підрозділи США численністю 1200 солдатів. Вони проводили зачистку від екстремістів дуже детально – будинок за будинком.

За вихідні з Сирії підтягнулися сунітські бійці під керівництвом угруповання Ісламської Держави Іраку і Шаама, що суттєво збільшило чисельність осіб, що воюють на стороні екстремістів та відтіснили армію Іраку від кордонів своєї ж країни. В результаті цього північна частина Іраку опинися під їх контролем. Це також стосується міста Анбар (Anbar).

Міста Талль Афар та Мосул на півночі Іраку

Такий розвиток ситуації в регіоні, де Сполучені Штати витратили багато людських і фінансових засобів протягом 8 річної війни змусив Держдепартамент прийти на допомогу в сфері дипломатичного вирішення ситуації. Джон Керрі зустрівся з всіма членами нового уряду, щоб переконати їх об’єднатися.

Президент Обама, заявив, що вишле до країни 300 військових радників, котрі мають допомогти армії боротися з повстанцями в північному місті Мосул, про яке ми писали вже писали раніше (див. Америка та проблеми в Іраку). В даний момент Президент США також роздумує над авіапідтримкою для іракської армії (див. Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься…).

Незважаючи на це, державні чиновники США не переконані в тому, що іракська армія зможе відбити велику частину території без кардинальної зміни діючого уряду.

Одне з головних джерел: latimes.com

Рейтинг популярності президентів Америки

Нещодавно канал NBCNEWS опублікував результати опитування зареєстрованих  виборців (репрезентативна проба 1031 особа). Воно показало, що за останніх 25 років громадяни Америки в тій чи іншій мірі захоплюються президентами а рейтинг вигадає наступним чином: 

1. Білл Клінтон (Bill Clinton) - 2 Каденції: 1993–1997; 1997–2001 - 42%;

2. Барак Обама (Barack Obama) - 2 Каденції: 2008-2012; 2012-2016 – 18%

3. Джордж Вокер Буш (George W. Bush) – 2 каденції 2000-2004; 2004-2008 – 17%;

4. Джордж Герберт Вокер Буш (George H. W. Bush) [старший] – 1 каденція 1989–1993 – 16%.

 

Варто також брати під увагу, що в Америці канали часто показують ситуацію з перспективи лібералізму або консерватизму. Канал NBC являється ліберальним, в той час як FOX консервативним.

Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься, коли американська армія повністю залишить країну?

Статтю розпочнемо з короткого екскурсу в історію. В’єтнам. Березень  1972 року  - початок військової операції південно-в’єтнамських військ навчених в США “Дорога Хо Ши Міна”  - повний провал. Однак американська  операція “Linebacker”  допомогла відбити атаку північно-в’єтнамської армії і зберегти “демократію” в південній частині країни до кінця року. Коли в серпні 1972 року американські війська залишили В’єтнам – північна (комуністична) частина поглинула “острівець” демократії, адже ті не змогли протистояти армії противника.

Ірак,  2014 рік. Американські війська залишають країну і що почало відбуватися? А почало відбуватися те, що ісламісти з угруповання Ісламської Держави Іраку і Шаама (Islamist State of Iraq and al-Sham, or ISIS) поступово почали “завойовувати” частини столиці країни. Як їм це вдається? Вони вербують солдат з місцевого населення, адже вважають, що військам Іракської армії, що були треновані американськими інструкторами – не можна довіряти. Чому місцеві ідуть до них на службу? Через гроші? Ні, вони вважають, що це правильне рішення… і відповідно щось отримують або в грошовому еквіваленті, або додаткові переваги.

За даними The Wall Street Journal, в п’ятницю 13 червня 2014 року Президент Обама, заявив, що військова операція в Іраку може відбутися і триватиме протягом кількох днів, без участі солдат. 

Барак Обама (AP Photo/Pablo Martinez Monsivais)

 

Чак Гейгель

USS George H.W. Bush

Сьогодні, Міністр оборони США - Чак Гейгель (Chuck Hagel) дав наказ авіаносцю USS George H.W. Bush передислокуватися в північну частину Аравійського моря до Перської затоки… Чи демократія вистоїть в ісламській країні, де вона виглядає штучно прищепленою формою правління, яка підтримується США? Відповідь в першому абзаці статті.   

Демократи…Америка… Військові… і Талібан. Частина 2

 

В попередній статті Демократи…Америка… Військові… і Талібан ми обговорювали контроверсійну історію викрадення американського солдата в Афганістані, точні деталі якої він знає тільки сам. В американській пресі з'явилося багато різних спекуляцій: одні вважають, що солдат сам винен, адже залишив військову частину і “пішов на прогулянку”, став дезертиром і т.д., а інші вважають, що він герой, який протягом 5 років перебував у в’язниці талібану в Афганістані.

Адміністрація Президента Барака Обами ухвалюючи угоду про його визволення діяла на власний розсуд не рахуючись з Сенатом, що викликало хвилю обурення і було протизаконне.

Коли ця історія розійшлася по всій країні, багато хто сприйняв її негативно. Америка – це вільна країна, де кожен може мати свою думку і діяти на власний розсуд до тих пір, аж поки це не суперечить закону – так званий плюралізм, який ще окреслюють фразою - “anything goes” (все підходить). Це є причиною, чому деякі особи розчаровуються в так званій державній системі (станом речей в країні), беруть правосуддя в свої руки і починають стріляти чи то в школах чи то на вулицях або погрожують іншим людям. 

Після того, як визволений солдат Боуі Бергдал (Bowe Bergdahl) повернувся до США, а його батько при зустрічі з Президентом сказав кілька слів арабською мовою, яка в Америці вважається мовою ворогів західного світу, їх родина почала отримувати погрози по телефону.

За словами Інтернет видання  Chicago Tribune сім’я Бергдалів мала святкувати повернення їхнього сина в своєму домі поблизу містечка Хейлі (Hailey) в штаті Айдахо (Idaho), однак мусіли відмовитися від цієї ідеї після того, як в середу 04 червня 2014 року отримали електронного  з погрозою смерті. Крім того, за словами місцевої влади до містечка на “святкування” мали ввірватися 15 тис. прибічників і супротивників цієї сім’ї, що могло призвести до пошкодження місцевої інфраструктури. 

Шеф поліції містечка - Джеф Гантер (Jeff Gunter) коментуючи ситуацію заявив, що в їхньому населеному пункті люди допомагають один одному не зважаючи чи то трагедія, пожежа чи повернення “в’язня війни”.

Щодо викрадення сержанта Боуі Бергдала в Афганістані в 2009 році, то на даний момент триває масштабне розслідування.  CBSNEWS пише, що за словами військових лікарів з Landstuhl Regional Medical Center (Німеччина), сержант емоційно ще не готовий зустрітися з родиною. Однак перебуваючи в медичному центрі він заявив, що таліби  його катували, били і тримали в замкненій клітці, без доступу світла. Міністерство оборони США ситуацію поки, що не коментує.

Як розвиватиметься ситуація далі, стане відомо пізніше…

Все те, що відбувається - це ще один доказ того, що американське суспільство, як дехто говорить є  досить консервативне, в ньому існує поділ на те, що правильне і неправильне (right and wrong). Кожен оцінює ситуацію по своєму та основі власних цінностей і переконань. Як результат,  часто з'являються контраверсії, публічні дискусії та дебати на телебаченні. Суспільство  розвивається, розуміння цінностей поступово змінюється - це призводить до того, що ті речі які в США  сприймаються нормально, в інших країнах щонайменше дивні, а щонайбільше не припустимі. 

Середній клас в США. Хто ці люди?

В світовій історії на тему суспільних класів говорило багато соціологів, політологів, мислителів. Серед них всіх найбільш відомими є Макс Вебер (Max Weber), котрий вважав, що класи – це групи людей, котрі знаходяться в однаковому ринковому положенні, яке визначає їх життєві шанси, п також є Карл Маркс, котрий вважав, що класи – це групи людей, котрі мають засоби продукції.  В наш час найбільш популярний поділ – це: вищий клас (бомонд), середній клас, нижчий клас, а останнім часом в США з’явився underclass – підклас.

Людей, що знаходяться на певному рівні в соціальній ієрархії відрізняють: доходи, влада (впливи), престиж, стиль життя, сфера культури. Якщо ми говоримо про вищий клас, який називають красивим французьким словосполученням “beau monde” (бомонд), або англійським словом “jet set” (у французькому варіанті  - le jetset)тобто, що це вершки суспільства, еліти, які мають доступ до всього найкращого і найдорожчого. Вони можуть дозволити собі розкіш, престиж, стиль майже все що людина може мати на світі. Ці люди це великі бізнесмени, політики, власники корпорацій. В порівнянні з ними олігархи  - це простакуваті хлопці, що мають кілька баксів в кишені.

Середній клас. В Європі ХІХ століття це були дрібні власники фабрик, цехів, майстерень і відрізняло їх від решти плебеїв (нижчого суспільства) доходи, самостійність, можливість приймати важливі рішення самотужки. В ХХІ столітті – це не тільки підприємці, що власними ідеями  і силами заробляють на себе і свою сім’ю, це також офісні працівники, котрі в США мають не гірші доходи ніж ті, хто має власну фірму. Основною рисою, котра відрізняє середній клас від решти є освіта та вміння використати отримані знання.

Нижчий клас.  В наші часи в розвинених країнах, а особливо в США уникають марксистської класифікації суспільства, адже на їхню думку це зло, що спіткало Східну Європу з Східноєвропейськими імперіалістами, частина країни яких знаходиться в азійській частині світу  включно. Йдеться про пролетаріат –  кваліфікованих і некваліфікованих працівників важкої промисловості та інших працівників, що мають мінімум освіти та виконують важкі фізичні роботи. Хоча іноді вони досить не погано заробляють, на приклад на нафтових свердловинах або на рибальстві промислового масштабу.  Одним словом, це всі ті, що важко працює для того, що заробити “на хліб”.

Підклас (underclass) – цей термін з’явився в США порівняно недавно в 70-х роках. Так називали мешканців міст (на приклад Детройту, яке 18 липня 2013 року оголосило, що є банкротом), котрі проживали з дуже поганих економічних умовах. Там сформувалася специфічна культура, котра допомагала їм вижити і збільшувала ізоляцію від решти суспільства. В 90 роках термін потрапив до британської літератури визначаючи групи людей, котрі живуть в постійній бідності. Найбільшою небезпекою такого стану ситуації є те, в специфічних умовах формується колективна свідомість і ментальність, яка іноді прив'язує і тримає людину в таких умовах і в середовищі собі подібних. З цього закритого кола дуже важко вийти, однак можливо за допомогою зміни способу міркування і світогляду, який на жаль формується з дитинства в місці проживання.

 

Адміністрація Барака Обами робить дуже сильний натиск на розвиток середнього класу. Це люди, які мають добру доходи, можуть собі дозволити купити в кредит будинок в околицях міста (metropolitan), адже їхній дохід дозволяє жити впевнено і сплачувати кредити. Одним із стереотипів представників середнього класу є власне сім’я, котра живе у власному будинку, який оточують доглянуті газони а біля будинку стоять один-два сучасних автомобілів. Власники працюють в корпорації на рівні кадрів середньої ланки, а їх діти навчаються і солідній школі з доброю славою і в майбутньому, якщо прикладуть зусиль то поступлять до коледжу, а якщо їх батьки мають більші фінансові можливості, то навіть до університету. Та власне виглядає середній клас в США.

Підлітки, котрі походять з таких сімей розраховують на хороше майбутнє і правильно, адже в їх ситуації це можливо. Однак не все залежить від батьків. В США багато підлітків люблять хороші вечірки і добре розважитися. Іноді бажання насолодитися хорошими розвагами наштовхує їх на проблеми з поліцією – і з законом. Іноді вони не маючи 21 року можуть купувати алкогольні напої за посередництвом когось, або бути поміченими п’яними, що може їм дорого коштувати. Найгірше, це коли молоді люди люблять побавитися марихуаною – легким наркотиком, котрий абсолютно заборонений в більшості штатів США. Це серйозна проблема – провина (Misdemeanor), котра карається від трьох місяців до одного року. Але це також залишає запис, котрий може перешкодити дістатися на навчання до престижного університету не говорячи вже про те, що вживання наркотиків псує людям життя.  

Представник  середнього класу можуть дозволити собі на хороші автомобілі і досить пристойне життя. Це дуже добре видно в околицях  Нью-Йорка та Атланти. Крім того, вважається, що середній клас є рушієм економічного прогресу, адже професійна діяльність цих людей сприяє розвитку економіки.       

Звернення «Про положення країни» 2014

Сьогодні Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама в щорічному Зверненні «Про положення країни» обговорив найбільш важливі питання пов’язані з теперішнім і майбутнім Америки. Саме звернення – це по суті промова, котру Президент адресує Конгресу США представляючи своє бачення ситуації та можливе вирішення існуючих проблем.

Ця традиція тісно пов'язана американським минулим, коли територія майбутніх Сполучених Штатів Америки була частиною Британської Імперії. Кожного року підчас відкриття нової сесії в парламенті монарх виголошував промову щодо ситуації в імперії та майбутніх дій спрямованих на її покращення. Ця традиція залишилася частиною американської політики.

Президент США також щороку в січні обговорює найважливіші питання. Виключення становлять роки, коли Президент ново вибраний. В такій ситуації звернення автоматично переноситься на лютий і стає першою його промовою. Конституція США чітко не окреслює термінів цієї події. В 2 статті, розділ 3 написано, що: «Він [Президент] від часу до часу буде інформувати Конгрес про стан Союзу [штатів] і рекомендуватиме йому розглянути заходи, котрі вважатиме за необхідні; у виняткових випадках він може зібрати засідання двох палат або одної з них, і в разі суперечності між ними може відкласти засідання на певний період часу, котрий вважає за доцільний з урахуванням часу перенесення засідання; він прийматиме послів та інших офіційних представників; піклуватиметься про те, щоб закони сумлінно виконувалися і призначатиме всіх посадових осіб Сполучених Штатів». Першим Президентом, котрий виголосив Звернення «Про положення країни» в 1790 році був Джордж Вашингтон.

В зверненні йшлося переважно про соціальні гарантії для простих американців, створення робочих місць, партнерство з Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном, енергетичні потреби США, зменшення забруднення країною атмосфери, покращення освіти, питання працевлаштування жінок, соціальні гарантії для пенсіонерів, медичне страхування, повне виведення американських солдатів з Іраку, часткове повернення до дому солдатів з Афганістану, знищення Аль Каїди, міцні зв’язки з Європою, підтримку народу України і права вільно виражати свої думки висловлюючись за майбутнє країни, підтримку Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Філіппін, ветеранів війни та їх лікування, Корі Ремсбурга (анг. Cory Remsburg) ветерана, який був у комі 4 місяці, майбутнє Америки, де зростатиме молоде покоління.

З англомовною версією промови можна ознайомитися на сторінці британського видання theguardian.com.

Соціальна мережа “В Контакті” прийняла на роботу Едварда Сноудена

Сьогодні появилася інформація про те, що російська соціальна мережа “в контакті” найняла колишнього співробітника Агенції Національної Безпеки США (анг.- National Security Agency) Едварда Сноудена (анг.-Edward Snowden), котрий переховувався в Росії після того, як оприлюднив секретну інформацію уряду.

Прослуховування телефонів політиків і громадян різних країн в рамках програми PRISM – це була головна сенсація у всіх засобах масової інформації в Америці і в світі. В англомовному світі цей скандал відомий під назвою “NSA leaks”. Перше слово це абревіатура від “National Security Agency”, а друге “leak” перекладається як витік інформації. 

За словами інтернет-видання huffingtonpost.com, засновник соціальної мережі “В Контакті”, Павел Дуров на своїй сторінці написав, що: “Ми запросили Едварда до Санкт-Петербургу і ми будемо раді, якщо він вирішить приєднатися до нашої “зораної”команди “В Контакті”. Зрештою, в європейському Інтернеті немає популярнішої компанії ніж ВК. Я думаю, що для Едварда буде цікаво працювати над захистом і охороною особистих даних мільйонів наших користувачів”. Цю інформацію видання отримало від Анатолія Кучерена -адвоката Едварда Сновдена.

 

В цій історії цікавим фактом є те, що сторони помінялися місцями – колись Сполучені Штати приймали всіх знедолених і пригнічених емігрантів і біженців, а тепер Росія приймає тих, хто став “ворогом” Америки.

Як подає AssociatedPress,  Президент Барак Обама після скандалу з прослуховуванням телефонів - NSA leaks, заявив, що": “Я не думаю, що містер Сноуден був патріотом. Так як вже згадував на початку промови, я був ініціатором перегляду наших операцій спостереження, ще до того, як містер Сноуден “зілляв” інформацію. Я віддаю перевагу… і я вважаю, що мешканці Америки віддавали б перевагу законному, правовому вивченню цих актів. Обдуманому, обґрунтованому обговоренню, яке б скерувало нас до кращої позиції…  Містера Сноудена звинувачено в трьох кримінальних злочинах… Якщо він дійсно вірить в правильність своїх вчинків, то  як кожен громадянин Америки може приїхати сюди, стати перед судом з адвокатом в тракті розгляду справи…”.  Тепер, скоріше за все містер Едвард цього не зробить, адже він працює в Росії на фірму “В Контакті”.

Кінець протистояння між Президентом і Республіканською партією

В суботу 19.10.2013 Білий Дім оприлюднив  відео "звіт" Президента Сполучених Штатів Америки. Йдеться в ньому про той важкий для Америки період від 11 до 17 жовтня цього року, коли політичні міжусобиці стали причиною припинення роботи уряду, котрий в історію ввійшов під назвою "government shutdown". За словами Барака Обами, це була перша така подія за останні 17 років. І якщо б республіканці і демократи не домовилися, для Америки це могло б дорого коштувати, адже був би це перший дефолт за останні 200 років.

В п'ятницю Барака Обама, котрий є представником демократичної партії запросив республіканців до Білого Дому, що провести переговори на тему відновлення роботи уряду а також підвищення межі заборгованості США.

Межа заборгованості США, межа держборгу США (анг. debt limit або debt ceiling) – це максимальна сума національного боргу дозволена законом. Вона встановлюється Конгресом США в тракті прийняття держбюджету. Межа заборгованості може змінюватися один-два рази протягом року. Така процедура проводиться 1917 року і часто є причиною політичних дебатів серед політиків. 

Сполучені Штати Америки ніколи ще не були на межі дефолту. Однак в 1812 році коли тривала Англо-Американська війна (1812-1815 рр.) за незалежність, під час пожежі у Вашингтоні згоріло Казначейство США, а тому країна не було в стані виплатити свої боргові зобов'язання.

Крім того, Президент прийняв участь в телеконференції з губернаторами і керівниками американських підприємств (CEOs), а також зустрівся з власниками малих підприємств. В тракті розмови, вони підтвердили те, що всім було відомо раніше - політичні негаразди сповільнюють вхідні інвестиції, що має негативний вплив на економіку Америки.

Пізніше Барак Обама і перша леді запросили до овального кабінету пакистанську школярку  Малалу Юсафсай (Malala Yousafzai). Рік тому, після публічного виступу в своїй країні на тему захисту прав жінок, активісти терористичного угруповання «Талібан» за допомогою вогнепальної зброї учинили на неї замах. Після цього вона стала символом боротьби за рівноправ'я. Вона була першою особою, яку відзначив Президент США під час церемонії нагородження за відвагу (Proclamation of honor). Більше можна дізнатися тут.

В понеділок Президент США відвідав благодійну організацію Marta's Table, котра забезпечує їжею малозабезпечених дітей і сім'ї з околиць Вашингтону. Він  готував сандвічі а також роздавав їжу. Не обійшлося також без розмов про припинення роботи уряду, а також збільшення межі заборгованості країни.

Так, власне і виглядає політика в Америці. Перші люди в країні приходять до благочинних організацій і інших установ такого типу, допомагають, звертають на себе увагу і розмовляють про політику. Крім того, вони завжди "близько людей".

У вівторок, Барак Обама нагородив Медаллю за відвагу капітана Вільяма Д. Свенсона (William D. Swenson), який відзначився мужністю в 8 вересня 2009 року в провінції Кунар, в Афганістані.
Звісно не обійшлося без урочистої промови в якій Президент заявив, що країні необхідні такі військові ,як Вілл...який є взірцем професіоналізму і патріотизму і т.д..

В середу ввечері Президент США, на прес-конференції говорив про розвиток подій в Конгресі США, а також про досягнуті успіхи в переговорах з республіканцями, про те, як запобігти економічній кризі і відновити роботу уряду. Це по суті, було звісткою, що ситуація покращується і обом партіям вдалося домовитися.

В четвер державні працівники повернулися до своїх робочих місць. Віце-президент Джо Байден провів цей час в Управлінню з охорони навколишнього середовища США. Ця подія детально описана в моїй статті "Повернення держслужбовців в США".  

Пізніше, на прес-конференції  Президент говорив, про ситуацію, яка мала місце в Конгресі, а також заявив, що:

"Давайте разом працювати над тим, щоб зробити наш уряд кращим. Якщо вам не подобається якийсь закон, або Президент то, переконайте про це суспільство, а потім підіть і виграйте вибори! Намагайтеся внести зміни, але не зруйнуйте того, що наші попередники будували протягом двох століть, бо суперечить вартостям цієї країни".

Варто додати, що Барак Обама був збентежений, коли говорив ці "сильні" слова...

Цього ж дня Президент США зустрівся в прем'єр міністром Італії - Енріко Летта (Enrico Letta), де вони обговорювали питання: економічного росту, створення нових робочих місць, трансатлантичне партнерство в торгівлі і інвестиціях, співпрацю з НАТО, а також сучасні виклики в Центральній Африці і на Близькому Сході.