Релігія в американському суспільстві. Частина 6

Якщо йдеться про релігійні переконання, то Сполучені Штати Америки незважаючи на велику кількість аморальних медіа матеріалів (особливо фільмів), що звідтіль надходять далі залишаються однією з найбільш релігійних держав (на рівні з Ірландією та Польщею).

Церкви в Сполучених Штатах Америки, завжди тішилася великою популярністю серед населення незалежно від того, чи вони протестантські, католицькі або інші (бо дуже багато релігійних груп претендує на цей статус, в той час, коли де факто вони залишаються сектами). На протязі століть кількість формально віруючих прихожан постійно збільшувалася: в 1776 році їх було 17%; в 1982 – 62%. За останні 30 років близько 35-40% населення регулярно приходило до церкви на месу. Деякі вчені вважають, що витривалість релігійних переконань в Америці і збільшення участі в месах пов’язані з тим, що релігія в цій країні плюралістична (everything goes) і постійно розвивається (Putnam 2008). Це означає, що немає однієї чіткої доктрини, що допомагає відрізнити істинні цінності від маніпуляцій. Цим користаються аферисти, які під словами «церква», «релігія», «спільнота» приховують свої цілі – легкої наживи на тих, хто шукає шляху істинного.

Релігія в американському суспільстві: Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5, Частина 6, Частина 7, Частина 8, Частина 9, Частина 10, Частина 11, Частина 12

 

Додаткова іншомовна література:

Chwalba A., 2008. Historia powszechna . Wiek XIX, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa - s.431

Warszyńska J.,2001. Geografia turystyczna świata cz.2, Wydawnictwo PWN, Warszawa – s.277

Lubowski A., 2005. Kontuzjowane mocarstwo Świat Książki, Warszawa– str.191

Putnam R.D.,2008.Samotna gra w kręgle. Upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne

Релігія в американському суспільстві. Частина 5

В 1970 році проповідник з Північної Кароліни Хол Ліндсі видав книжку «Покійна велика планета Земля» (The late great planet earth), яка стала неофіційним підручником американських протестантів-фундаменталістів. Вона була присвячена питанням, які людство задавало протягом століть – коли буде кінець світу і як його розпізнати?

Одних із протестантських фундаменталістів Пет Робертсон (Pat Robertson) наголошував, що християнській Америці загрожує «гуманізм і соціалізм», а національні трагедії такі, як вбивство Дж.Ф. Кеннеді (J.F. Kennedy), підвищення цін на нафту та ін.. – це кара Божа за те, що Найвищий суд Америки заборонив молитви в публічних школах. Згодом, християнська правиця стала підпорою для Республіканської Партії, як колись свого часу були профсоюзи для демократів.

Католицька церква навчає, що ніхто не знає, коли буде кінець світу, чого не можна сказати про протестантські кола в США, котрі постійно спекулюють на цю тему. Вони вважають, що доказом правильності їх міркувань є різні уривки з Біблії, котрі вони по-своєму інтерпретують.

Соціальні дослідження показують, що близько 40% Американців вірять, що кінець світу настане в результаті битви добра і зла. А тому не дивно, що книги з апокаліптичним змістом стають бестселерами. Одним з них може бути книжка «Залишені» (Left behind) протестантського пастора Тіма Лахайє (Tim LaHaye). В ній ідеться про людей, котрі залишилися після Вознесіння. Над світом запанував антихрист (далі зібрані найстрашніші кошмари американців) – він був румуном, його звали Ніколае Карпаті, він займав посаду генерального секретаря ООН і знаходився в Багдаді (Ірак). Його противагою був ніхто інший, як Президент США. Таким чином не тільки грав національними відчуттями американців, але і заробив багато грошей.

Релігія в американському суспільстві: Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5, Частина 6, Частина 7, Частина 8, Частина 9, Частина 10, Частина 11, Частина 12

Додаткова іншомовна література:

Chwalba A., 2008. Historia powszechna . Wiek XIX, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa - s.431

Warszyńska J.,2001. Geografia turystyczna świata cz.2, Wydawnictwo PWN, Warszawa – s.277

Lubowski A., 2005. Kontuzjowane mocarstwo Świat Książki, Warszawa– str.191

Putnam R.D.,2008.Samotna gra w kręgle. Upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne

Релігія в американському суспільстві. Частина 4

В ХХ столітті Європа почала лаїцизуватися, тобто релігія почала поступово усуватися з громадського простору. У Німеччині в 1881-1882 роках дійшло навіть до того, що Фрідріх Ніцше почав проголошувати войовничий атеїзм і так далеко зайшов у своїй фальшивості навчання, що аж проголосив «смерть Бога». Така філософія надихнула Адольфа Гітлера на злочини проти людства, включаючи масове знищення євреїв. Проте виявилося, що Бог «помер» для них обох, в результаті чого, вони втратили свою моральність і гідність, а Гітлер для багатьох перетворився на символ чистого зла.

Події ІІ Світової Війни змусили американців задуматися і зрозуміти, що лаїцька ідеологія, дуже небезпечна. Більшість американського суспільства переконалася, що тільки Бог може врятувати Америку перед наступом ворогів.

В період ІІ Світової війни Сполученими Штатами Америки керували політичні еліти, котрі виводилися з ліберальних протестантських течій. Найвідомішими їх представниками були: Франклін Делано Рузвельт (Franklin Delano Roosevelt), Гаррі С. Трумен (Harry S. Truman) та інші. Їхнє бачення соціально-політичної ситуації сприяло поступовому зближенню протестантів, католиків та євреїв.

Однак ніхто не міг передбачити, що в 60-х роках ХХ століття молодь «захопить» хвиля рок’н’ролу, вони повстануть проти звичаїв своїх батьків, матеріалізмові тощо. Моральні цінності американського суспільства в тому числі релігійні сильно захиталися. Масові скупчення молоді на концертах, стрімке поширення наркотиків, розвиток сексуальної розкутості та свобода сексуальних поглядів – спричинила загальну мобілізацію консервативних протестантських рухів на тлі моральної деградації американського суспільства.

 

 

Релігія в американському суспільстві: Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5, Частина 6, Частина 7, Частина 8, Частина 9, Частина 10, Частина 11, Частина 12

 

Додаткова іншомовна література:

Chwalba A., 2008. Historia powszechna . Wiek XIX, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa - s.431

Warszyńska J.,2001. Geografia turystyczna świata cz.2, Wydawnictwo PWN, Warszawa – s.277

Lubowski A., 2005. Kontuzjowane mocarstwo Świat Książki, Warszawa– str.191

Putnam R.D.,2008.Samotna gra w kręgle. Upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne

Релігія в американському суспільстві. Частина 3

Найбільше послідовників до ХІХ століття мали баптисти і методисти. Не зважаючи не те, що перші з них виводяться з кальвіністської течії, вони дійшли висновку, що научання про призначення (предистинацію) суперечить індивідуальним успіхам та вірі.

Пригадаємо, що кальвінізм – це одна з протестантських течій, що виводиться з Франції. В доктрині йдеться про те, що вибрані до життя вічного вже є, а їх призначення підтверджується фінансовими та матеріальними успіхами. Цим всім досягнутим не можна користуватися для заспокоєння власник потреб, бо воно здобувається для того, щоб показати Богу, що доручені багатства помножаються (як в притчі про таланти – Мт 25, 14-30). Відповідно ті, хто їх досягає вже спасенний за життя, а ті, кому не вдається цього зробити – осуджений на вічні страждання в пеклі. Однак, доктрина Кальвіна є результатом неправильного, суб’єктивного трактування навчання Ісуса Христа в Євангелії. Між іншим Апокаліпсису Святого Іоанна (7,4-8), коли йдеться про кількість вибраних до життя вічного. Проте цифри в Біблії мають символічне значення, а тому навчання Кальвіна суб’єктивне. Вважається, що воно започаткувало капіталізм.

Баптисти походять з Англії. Після еміграції до Америки вони дуже поширилися і набрали популярності в більшій частині країни. Їхніми головними ідеями втіленими ужиття стало хрещення дорослих, заперечення навчання Католицької церкви про чистилище та впровадження широкомасштабної місії серед чорношкірих невільників на півдні США під гаслом: «Пробудіться». Варто сказати, що в сучасних реалій вони мають дуже багато прихильників серед чорношкірого населення.

Іншою популярною протестантською течією методизму вважається євангеліцько-методистська церква (Evangelicalist, Methodist Church), котра теж виводиться з Англії. Одним із найвідоміших її представників є Френсіс Скотт Кей (Francis Scott Key), котрий спостерігаючи атаку британців на форт Мак-Генрі в 1814 році, написав поему «Оборона форту Мак-Генрі» (Defence of Fort M'Henry). Уривок під назвою «Прапор, усипаний зірками» (The Star-Spangled Banner) став національним гімном США. Таким чином, це стало закінченням першої фази будування американської нації.

 

Релігія в американському суспільстві: Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5, Частина 6, Частина 7, Частина 8, Частина 9, Частина 10, Частина 11, Частина 12

 

Додаткова іншомовна література:

Chwalba A., 2008. Historia powszechna . Wiek XIX, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa - s.431

Warszyńska J.,2001. Geografia turystyczna świata cz.2, Wydawnictwo PWN, Warszawa – s.277

Lubowski A., 2005. Kontuzjowane mocarstwo Świat Książki, Warszawa– str.191

Putnam R.D.,2000.Samotna gra w kręgle. Upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne

Релігія в американському суспільстві. Частина 2

В 1790 році населення США було 4 мільйони з яких: 700 тисяч це біли чорношкірі невільники, а 98% білого населення - протестантами. Що стосується Індіанців, то їх популяцію взагалі не брали під увагу. Вони вважалися дикими людьми із хащів, котрі перешкоджали розвиткові тогочасного американського суспільства (Warszyńska 2001).

Південну частину континенту взялися колонізувати Іспанці, котрі хрестили Індіанців і прививали їм католицьку віру. Ось чому Латинська Америка – це католики, котрі емігруючи до США збільшують відсоткове співвідношення цього напряму християнства.

Протестанти, котрі заселили британські колонії славилися тим, що мали ґрунтовне релігійне знання, були людьми побожними, а їх церкви були переповнені віруючими. Всі відкриті засідання у них розпочиналися молитвою, а стиль життя характеризувався принципом свободи совісті, а тому згідно до першої поправки до Конституції 1791 року релігійні символи і молитви відсутні в громадському просторі. Одна згідно діючого закону Різдво – це вихідний, а Президент може привітати американську націю словами: «Благослови Господи Америку!» (God bless America). Не зважаючи на це, релігія займала важливе місце в житті Американців. Доказом цього були шпальти газет, де перші сторінки було присвячено проповідям видатних священнослужителів, великою популярністю тішилися релігійні журнали, а також публічні дебати на теологічні теми, котрі спонтанно влаштовувалися на вулицях і площах. Все це тривало до ХІХ століття і ввійшло в історію, як «золотий вік» проповідництва (Chwalba 2008). На банкнотах та монетах не важко було знайти напис: «Ми віримо в Бога» (In God we trust).

 

Релігія в американському суспільстві: Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5, Частина 6, Частина 7, Частина 8, Частина 9, Частина 10, Частина 11, Частина 12

 

Додаткова іншомовна література:

Chwalba A., 2008. Historia powszechna . Wiek XIX, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa - s.431

Warszyńska J.,2001. Geografia turystyczna świata cz.2, Wydawnictwo PWN, Warszawa – s.277

Lubowski A., 2005. Kontuzjowane mocarstwo Świat Książki, Warszawa– str.191

Putnam R.D.,2000.Samotna gra w kręgle. Upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne

Релігія в американському суспільстві. Частина 1

Історично Америка тісно пов’язана з протестантизмом. Христофор Колумб відкрив «Новий світ» 10 жовтня 1492 року, що дало початок для європейської експансії. Першим англійським поселенням вважається містечко Джеймстаун (Jamestown) в штаті Вірджинія (Virginia), котре засновано в 1607 році.

В північно-східній частині Сполучених Штатів Америки знаходився історично- географічний регіон Нова Англія. В 1620 році тули прибули пуритани - британські емігранти, котрі переслідувалися англіканською церквою тому, що хотіли «очистити» її від залишків католицизму (літургії та теології). В результаті так наочищалися, що аж мусіли емігрувати до Америки. В історичній літературі США їх називають «паломники». Вони мали на стільки жорсткі суспільні правила, що навіть легкі розваги вважалися гріхом. Усіх протестантські напрями, що прибували до Америки були переконані, що це нічийна земля, що дає можливість створити нове суспільство побудоване на їхніх цінностях і моральності.

Збільшення кількості емігрантів з усіх куточків Англії призвело до заснування 13 колоній. На півночі знаходилися: Нью-Гемпшир, Массачусетс, Коннектикут, Род-Айленд, по середині: Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Делавер, а на півдні: Меріленд, Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна і Джорджія. Разом з тим, на території Північної Америки проживали місцеві племена індіанців, корі в льодовикову епоху прибули з Азії просуваючись через Берингову протоку. На початку вони заселили Аляску, а потім і простори Америки.

 

Релігія в американському суспільстві: Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4, Частина 5, Частина 6, Частина 7, Частина 8, Частина 9, Частина 10, Частина 11, Частина 12

 

Додаткова іншомовна література:

Chwalba A., 2008. Historia powszechna . Wiek XIX, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa - s.431

Warszyńska J.,2001. Geografia turystyczna świata cz.2, Wydawnictwo PWN, Warszawa – s.277

Lubowski A., 2005. Kontuzjowane mocarstwo Świat Książki, Warszawa– str.191

Putnam R.D.,2000.Samotna gra w kręgle. Upadek i odrodzenie wspólnot lokalnych w Stanach Zjednoczonych, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne

Звернення «Про положення країни» 2014

Сьогодні Президент Сполучених Штатів Америки Барак Обама в щорічному Зверненні «Про положення країни» обговорив найбільш важливі питання пов’язані з теперішнім і майбутнім Америки. Саме звернення – це по суті промова, котру Президент адресує Конгресу США представляючи своє бачення ситуації та можливе вирішення існуючих проблем.

Ця традиція тісно пов'язана американським минулим, коли територія майбутніх Сполучених Штатів Америки була частиною Британської Імперії. Кожного року підчас відкриття нової сесії в парламенті монарх виголошував промову щодо ситуації в імперії та майбутніх дій спрямованих на її покращення. Ця традиція залишилася частиною американської політики.

Президент США також щороку в січні обговорює найважливіші питання. Виключення становлять роки, коли Президент ново вибраний. В такій ситуації звернення автоматично переноситься на лютий і стає першою його промовою. Конституція США чітко не окреслює термінів цієї події. В 2 статті, розділ 3 написано, що: «Він [Президент] від часу до часу буде інформувати Конгрес про стан Союзу [штатів] і рекомендуватиме йому розглянути заходи, котрі вважатиме за необхідні; у виняткових випадках він може зібрати засідання двох палат або одної з них, і в разі суперечності між ними може відкласти засідання на певний період часу, котрий вважає за доцільний з урахуванням часу перенесення засідання; він прийматиме послів та інших офіційних представників; піклуватиметься про те, щоб закони сумлінно виконувалися і призначатиме всіх посадових осіб Сполучених Штатів». Першим Президентом, котрий виголосив Звернення «Про положення країни» в 1790 році був Джордж Вашингтон.

В зверненні йшлося переважно про соціальні гарантії для простих американців, створення робочих місць, партнерство з Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном, енергетичні потреби США, зменшення забруднення країною атмосфери, покращення освіти, питання працевлаштування жінок, соціальні гарантії для пенсіонерів, медичне страхування, повне виведення американських солдатів з Іраку, часткове повернення до дому солдатів з Афганістану, знищення Аль Каїди, міцні зв’язки з Європою, підтримку народу України і права вільно виражати свої думки висловлюючись за майбутнє країни, підтримку Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Філіппін, ветеранів війни та їх лікування, Корі Ремсбурга (анг. Cory Remsburg) ветерана, який був у комі 4 місяці, майбутнє Америки, де зростатиме молоде покоління.

З англомовною версією промови можна ознайомитися на сторінці британського видання theguardian.com.