четвер, 31 жовтня 2013 р.

Соціальна мережа “В Контакті” прийняла на роботу Едварда Сноудена

Сьогодні появилася інформація про те, що російська соціальна мережа “в контакті” найняла колишнього співробітника Агенції Національної Безпеки США (анг.- National Security Agency) Едварда Сноудена (анг.-Edward Snowden), котрий переховувався в Росії після того, як оприлюднив секретну інформацію уряду.

Прослуховування телефонів політиків і громадян різних країн в рамках програми PRISM – це була головна сенсація у всіх засобах масової інформації в Америці і в світі. В англомовному світі цей скандал відомий під назвою “NSA leaks”. Перше слово це абревіатура від “National Security Agency”, а друге “leak” перекладається як витік інформації. 

За словами інтернет-видання huffingtonpost.com, засновник соціальної мережі “В Контакті”, Павел Дуров на своїй сторінці написав, що: “Ми запросили Едварда до Санкт-Петербургу і ми будемо раді, якщо він вирішить приєднатися до нашої “зораної”команди “В Контакті”. Зрештою, в європейському Інтернеті немає популярнішої компанії ніж ВК. Я думаю, що для Едварда буде цікаво працювати над захистом і охороною особистих даних мільйонів наших користувачів”. Цю інформацію видання отримало від Анатолія Кучерена -адвоката Едварда Сновдена.

 

В цій історії цікавим фактом є те, що сторони помінялися місцями – колись Сполучені Штати приймали всіх знедолених і пригнічених емігрантів і біженців, а тепер Росія приймає тих, хто став “ворогом” Америки.

Як подає AssociatedPress,  Президент Барак Обама після скандалу з прослуховуванням телефонів - NSA leaks, заявив, що": “Я не думаю, що містер Сноуден був патріотом. Так як вже згадував на початку промови, я був ініціатором перегляду наших операцій спостереження, ще до того, як містер Сноуден “зілляв” інформацію. Я віддаю перевагу… і я вважаю, що мешканці Америки віддавали б перевагу законному, правовому вивченню цих актів. Обдуманому, обґрунтованому обговоренню, яке б скерувало нас до кращої позиції…  Містера Сноудена звинувачено в трьох кримінальних злочинах… Якщо він дійсно вірить в правильність своїх вчинків, то  як кожен громадянин Америки може приїхати сюди, стати перед судом з адвокатом в тракті розгляду справи…”.  Тепер, скоріше за все містер Едвард цього не зробить, адже він працює в Росії на фірму “В Контакті”.

середа, 30 жовтня 2013 р.

Медичне страхування Obamacare –черговий скандал

За cnn.com, nbcnews.com

 

Реформа медичного страхування Барака Обами під назвою „Obamacare” знову стала сенсацією в американських ЗМІ. Від самого початку представники республіканської партії були проти цього нововведення і сильно його критикували, а засоби масової інформації охоче це розголошували і покращували собі рейтинг.

Після поновлення роботи уряду, про говорилося раніше в статті “Припинення роботи ураду і ресторанна справа і Компроміс...”, почалося приготування до сайту Healthcare.gov, що мав допомогти громадянам США знайти найдешевше страхування.

На початку жовтня 2013 року потік користувачів – 4,7 мільйонів  ринувся відвідувати сайт, в результаті чого сервер перевантажено і решта не змогла зареєструватися. Крім того, користувачі виявили в інтернет ресурсі багато помилок і  недоробок. В пресі здійнявся скандал… Мовляв, як це так, що адміністрація діючого Президента на таке дозволила. Звісно не обійшлося без коментарів зі сторони опонентів – Республіканської партії.

Представники  Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США (анг. -Department of Health and Human Services, HHS) на прес-конференції заявили, що не очікували такої кількості охочих зареєструватися. Після цього в пресі почали поширюватися різні коментарі, щодо недоречності такої ситуації, а також про те, скільки технічних проблем мала система.  

Переважна більшість цієї критики це було “підливання масла в огонь”, але так функціонує американське суспільство, особливо преса, яка на сенсація такого типу заробляє мільйони.  А крім того, так проявляється свобода слова.

Зараз представники HHS заспокоюють мешканців США  і обіцяють налагодити систему до кінця листопада.  

вівторок, 29 жовтня 2013 р.

З історії Манхетена. Частина ІI

Манхетен будучи окремим місто розвивався до 1861 року, коли розпочалася Громадянська війна між північчю і півднем. Причиною війни було те, що північні штати виступали за відміну рабства і розвиток капіталістичних відносин, а південні штати, де при владі були заможні плантатори. Чорношкірі раби були запорукою їх фінансових успіхів,а тому вони відстоювали ідею рабовласництва.
Піс час війни частина мешканців Нью-Йорка записувалися до лав північної армії, котра підтримувала Президента Авраама Лінкольна, і осуджувала дії півдня.
Війна тривала до переломного моменту – поразки армії генерала Лі. Пізніше пав Річмонд – столиця південних штатів. Війна закінчилася. Країна почала відбудовуватися… В 1869 році збудовано перший багатоповерховий будинок, а в 1872 році відкрито Американський музей природознавства.
В порівнянні до решти світу, Сполучені Штати Америки а з ними і Нью-Йорк дуже швидко розвивалися. Прикладом досягнень може бути те, що в 1877 році вийшла перша телефонна книга, а в ній було зареєстровано 252 абоненти, що на той час – нечувана кількість.
Одним з найважливіших періодів в житті міста був 1886 рік, коли Французька республіка подарувала Сполученим Штатам Статую Свободи, без якої ми собі не уявляємо сьогоднішню Америку. Це був подарунок, яким до сих пір гордяться французи. Крім того фундамент статуї, що стала візитною карткою міста запроектував інженер будівельник Александр Ґюстав Ейфель відомий архітектор, якого творінням є відома у всьому цивілізованому світі Ейфелева Вежа в Парижі (Франція).
Статуя Свободи
Статуя Свободи
Через 12 років в 1898 році, влада Нью-Йорка вирішила об’єднати маленькі містечка – Манхетен, Квінс, Бруклін, Бронкс і Стейтен Айленд в одне велике місто – Нью-Йорк.
Після цих подій місто далі швидко розвивалося, а кількість емігрантів збільшувалася. З’явилася нагальна потреба в швидкому і зручному транспорті, котрим стало метро. Звісно, під час свого розвитку воно не було аж таке зручне, як ми звикли бачити, однак на той час це був величезний крок уперед.
В 1904 році відкрито нью-йоркський метрополітен. Відбувається розвиток інфраструктури міста результатом якої є величезні мости через річку Іст Рівер (Вільямсбургський, Квінсборо, Манхетенський). Однак несподіване падіння акцій на Вол-Стріт в 1929 році стало «чорним днем» для американської економіки, адже саме тоді почалася Велика депресія.
Це не перешкодило будівництву мостам який мав з’єднати три адміністративні одиниці міста: Манхетена, Квінса і Бронкса. Міста отримав назву Triborough Bridge. В той час (1933-1945) мером був республіканець Фіорелло Лагуардія, а Президентом Франклін Делано Рузвельт.
За їх каденції в місті збудовано хмарочос Empire State Building, міст George Washington Bridge, автомобільний тунель Lincoln Tunnel, а також швидкісну трасу Franklin Delano Roosevelt (FDR).
Empire State Building
George Washington Bridge
Швидкий розвиток і світова слава міста почала притягувати не тільки емігрантів зі всього світу, але і артистів, художників і митців. В період 1939-1940 роках в місті проводяться всілякі виставки і вернісажі. Однією з найважливіших подій того часу було відкриття в 1939 році комплексу Рокфеллер-центр будівництво якого тривало протягом 9 років (1930-1939).
1 вересня 1939 року в Європі розпочалася ІІ Світова Війна… Після її закінчення 2 вересня 1945 року, Нью-Йорк знову привернув увагу світового бомонду. В 1946 році місто стало резиденцією новоствореної Організації Об’єднаних Націй, яка заступила мало впливу Лігу Націй (1919-1946). Перше засідання ООН відбулося в 1952 році.
З поступовою відбудовою Західної Європи і утвердженням позицій США в світовому економічному лідерстві, Нью-Йорк стає центром світового мистецтва. Відроджується традиція проведення виставок і фестивалів. А 60-70 роки ХХ століття хіпі, панки, музиканти, артисти, злочинці і мафія – всі ринули до цього міста.
В 1973 році збудовано вежі, які в 2001 році стали місцем катастрофи і сотень жертв серед мирного населення – в цьому році збудовано вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру, які вважалися найвищими об’єктами.
Місцеві мешканці розповідають, що далі роки 60-70 були як в голлівудських фільмах – торгівля наркотиками, проституція, стрілянина і сутички між ґангами… Поліція не могла навести порядок аж до початку 80-х.. Але й тоді ситуація не покращилася. Економічний спад погіршив і без того важку ситуацію на вулицях міста. Збільшився рівень злочинності. Деякі квартали міста здобули собі погану славу.
В 1980 році Джона Чапмен, який за словами його повіреного (public attorney ) застрелив популярного співака, кумира мільйонів – Джона Леннона тому, що це був найшвидший спосіб прославитися. За свій злочин Джон Чапмен отримав довічне ув’язнення.
Повертаючись до теми Манхетена варто додати, що чергова спроба влади міста Нью-Йорк навести порядок відбулася за каденції мера Рудольфа Джуліані, котрий в 1993 році боровся зі злочинністю.
Чергова дата з життя Манхетена, що вразила світ – це 11 вересня 2001 року. Тоді в результаті теракту і пожежі розвалилися вежі-близнюки і потягнули за собою близько 3000 життів працівників Світового Торгового Центру, перехожих і пожежників, що намагалися врятувати людей. В той жахливий день Мантетен вкрився попелом і пилом, а дим від пожежі було видно навіть з космосу. Після цих подій, місце де знаходилися вежі назвали «Groud Zero» і встановили два великі прожектори, котрі мали пригадувати трагічну подію.

Атака терористів 11 вересня 2001
                                           
Ground Zero
One World Trade Center
В одному з економічних центрів світу, яким є Нью-Йорк вільна площа землі це величезні гроші, а тому траур не може тривати вічно. В 2006 році на місті, де колись знаходився Світовий торговий центр розпочалося будівництво «Всесвітній торговий центр 1», котрий в тракті розробки проекту називали “Вежа свободи” і закінчилося 30 липня 2013 року.
Як бачимо місто продовжує жити в своєму темпі пам’ятаючи про події, котрі назавжди ввійшли в історію Америки.  


Іграшкова зброя і реакція на неї поліції!!!

За http://www.huffingtonpost.com

В Сполучених Штатах Америки гине багато людей через необежність зі зброєю, зв’язки з мафією або… жарти з поліцією.

Нікому не секрет, що а Америці дозволено носити зброю. Після прийняття Конституції США 17 вересня 1787 року і ратифікації її 13 штатами країна перебувала в постійному напруженні, що Британська Імперія вирішіть позбавити її свободи і знову впровадити свої порядки. А крім того, постійні сутички з місцевими племенами індіанців змушували мешканців мати зброю.

Тогочасна реальність вимагала певних поправок до Конституції.

В 1791р. прийнято «Білль про Права», який включав 10 поправок. Про зброю йдеться в 2-й поправці: «Оскільки для безпеки вільної держави необхідно добре організоване народне ополчення, право народу зберігати та носити зброю обмеженню не підлягає

З тих пір американці вважають, що носіння зброї є частиною їх свободи, а Національна Стрілецька Асоціація (анг. - National Rifle Association of America, NRA),яку спонсорують виробники зброї їх в цьому підтримує.

Бандити, мафіозі, вуличні ґанги, торговці наркотиками – всі вони мають з собою, що найменше пістолет, яким можуть скористатися, коли їм щось не сподобається. Така небезпека є особливо у великих містах таких, як Нью-Йорк, Чикаго або Детройт, який останнім часом є лідером злочинності.

Поліція про це все знає, а тому завжди готова використати свою зброю. Коли вони когось зупиняють на дорозі, то підходять до автомобіля з двох сторін, щоб в разі, коли водій почне стріляти виконати свій обов’язок.

Не одноразово були випадки, коли поліція застрелила або афроамериканця, який мав предмет подібний до пістолету, або підлітків котрі проходжувалися з іграшковою зброєю в натуральну величину. А тому, найкраща порада туристам не жартувати з поліцією!

 

 

Як подає huffingtonpost.com, сьогодні однією з головних новин в Америці є ідентифікація поліцейського, який в 22 жовтня 2013 року застрелив 13 річного підлітка, що йшов по вулиці з іграшковим автоматом Калашникова (АК-47) і як подає американська преса не послухав поліцейського, який наказав йому кинути зброю.

Енді Лопез ішов по вулиці міста Санта Роза, що в Каліфорнії до свого друга і ніс з собою іграшковий АК-47. Не дивлячись на те, що свідки події його попереджали, що поліція може сприйняти цей автомат за справжній, підліток їх не послухав. Два поліцейських – 48 літній помічник шерифа з 24 літнім досвідом, ветеран війни в Іраку – Ерік Джелхаус (Erick Gelhaus) і щойно прийнятий колега помітили Енді Лопеза…

Через 10 секунд прозвучало 7 пострілів. Підліток загинув на місті. Свідок сказав, що чув, як поліцейський 2 рази кричав: «Кинь зброю!», але після того, як Енді Лопес не послухався, поліцейський відкрив вогонь. Пізніше Ерік Джелхаус сказав, що був переконаний в тому, що зброя справжня, а підозрюваний загрожує їхньому з напарником життю. На разі триває розслідування…

Варто додати, що міста штату Каліфорнія небезпечні. Там живе дуже багато латиноамериканців. На вулицях часто відбуваються перестрілки ґангів і злочинців, а тому не дивно, що поліція зреагувала дуже швидко. Дуже шкода, що безглузді витівки забирають людські життя!

понеділок, 28 жовтня 2013 р.

З історії Манхетена. Частина І

Manhattan today
Picture source

Сьогодні цей район Нью-Йорка є одним з найпопулярніших в місті, особливо після подій 11 вересня 2001 року. Тоді ісламські радикалісти викрали літак American Airlines (рейс 11) і скерували його в напрямі одного з хмарочосів Світового Торгового Центру… Загинуло близько 3000 чоловік, центр міста покрився попелом і пилом, а будівлі були знищені вщент. Трагедія!
Це була перша подія такого масштабу, однак не перший випадок пролиття крові в цьому місті. Війни, сутички, стрілянина … це частина історії цього міста.

В 1524 році Франція вислала на дослідження південно-східного узбережжя США флорентійського мореплавця Джовані Верразано, котрий став першим європейцем, що відвідав цю територію.

Пізніше на тлі різних історичних подій ця територія відійшла на інший план аж до 1609 року, коли до узбережжя прибув Генрі Хадсон і оголосив цю землю власністю Вест-Індінської голандської компанії.

В 1613 році комерсант Адріан Блок “заклав підвалини” перших поселень і уклав першу топографічну карту.

В 1624 році прибула перша група поселенців і почали забудовувати територію. Однак місцеві мешканці – індіанські племена були незадоволені “сусідами” і постійно нападали на поселення. Постійне напруження і загроза атаки змусила мера міста Пітера Мінуіта – голландця за походженням, прийняти рішення про купівлю цієї території.

Європейці ніколи не вважали Індіанців за людей першого ґатунку. Для них вони були дикі примітивні люди, котрі жили в примітивних групах - племенах. Знаючи це мер міста вирішив запропонувати вождю індійського племені різний непотріб вартістю 60 гульденів (24 долари), котрий індіанці прийняли. Так власне землі на яких знаходиться Манхетен стали власністю європейців.

Після вигідної угоди, поселенці збудували на півдні острова форт Нью Амстердам і взялися за подальшу розбудову міста. Новини про нові території розійшлися по країнах Західної Європи. До Нью Амстердама почали прибувати охочі швидко наживитися. Це були різні люди різного ґатунку переважно втікачі-злочинці, пройдисвіти, шахраї і проститутки. Цілком логічно, що після приїзду таких емігрантів в місті сильно збільшився рівень злочинності.

Однак у 1647 році королівство назначило нового губернатора - Пітера Стайвесанта (нідерл.- Pieter Stuyvesant), який мав прозвище Одноногий Пітер. Він не тільки навів порядок, але започаткував розвиток інфраструктури. За його ініціативи збудовано в’язницю (що цілком логічно в умовах, коли злочинність заволоділа вулицями міста). Наступним його кроком було впровадження поліції і відновлення порядку. Далі збудовано пошту і школу.

Крім того під час боротьби з небажаними елементами суспільства він ввів заборону продажу алкоголю в неділю. Історики зазначають, що за його каденції місто розвивалося а кількість місцевих мешканців досягла 10 тис. осіб.

Манхетен повільно розвивався. Ніхто і подумати не міг, що в через 17 років влада в місті перейде до іншого королівства. В 1664 році за наказом брата англійського короля, герцога Йорського Британський флот приплив до Нового Світу і захопив Нью Амстердам.
Англійці перейменували місто на Нью-Йорк і впровадили свою адміністрацію. Першим мером став Томас Віллет.

В 1725 році засновано першу газету, а в 1732 в місті відкрито перший театр. Кінгс-Колледж (анг.- King's College) засновано в 1754 році, однак після Американської революції назву змінено на Колумбійський університет (англ. Columbia University in the City of New York (Columbia University)).

Політичні протиріччя 1765 року, змусили Колоніальний конгрес прийняти рішення про відмову сплати податків для Англії. Передумовою до цього було зростання могутності Англії в Європі і необхідність підтримання своєї могутності з фінансової точки зору. Для влади Англії колонії – це було добре джерело доходів, котрі вона не хотіла втратити. Так власне і почалася війна за незалежність США.

В 1776 на захист Нью-Йорку до міста прибув генерал Джорж Вашингтон, однак під час битви, котра ввійшла в історію під назвою «Бруклінська Битва», він потерпів поразку. Генерал британських військ Вільям Хов (анг. - William Howe) захопив острів, яких до кінця війни за незалежність залишався власністю Англії.

Однак удача відвернулася від британської армії і 1781 рік був дуже не щасливий. Англійці програли кілька важливих битв. Це змусило їх відмовитися від своїх амбітних планів. У вересні 1783 року укладено Паризький мирний договір відповідно до якого 13 американських колоній отримали незалежність. В 1781 році Нью-Йорк стає найважливішим містом всієї країни.

Ратифікація Конституції США 1789 року стає переломний моментом в житті Америки. Після цієї події наступає інтенсивний розвиток Манхетену. Кількість населення постійно збільшується і до 1790 року становить 33 тис. чоловік. В цьому ж році столицю перенесено до Філадельфії.
Розвиток міста вимагає відповідного плану забудови, а тому мер Девід Клінтон опрацював принцип квадратів, відповідно до якого острів Манхетен поділено на 155 вулиць і 12 авеню.
В 1812 році розпочалася війна з Англійцями. Вони спалили Вашингтон і розпочали блокаду Нью-Йорку… Перемир’я досягнуто в лютому 1814 року.

Після цього кількість населення міста постійно збільшувалося і в 1820 році в Нью-Йорку проживало близько 120 тис. чол..

Відмінена рабства в 1827 року збільшило кількість найманих працівників і позитивно вплинула на розвиток міста. Вже в 1835 році Нью-Йорк вважався найбільшим містом країни. В цьому ж році пожежа знищила Нижній Манхетен, ще було початком інтенсивної забудови міста…

неділя, 27 жовтня 2013 р.

Нью-Йорк місто "контрастів"

Туристи, бізнесмени і режисери люблять Нью-Йорк. А прості телеглядачі з усього світу пізнають місто в телешоу і фільмах.  Це місто одне з найважливіших бізнес центрів Америки, а тому багато різних міжнародних інституцій (на приклад ООН) і американських концернів на пр. Крайслер)  мають там свою штаб-квартиру. 
Нью-Йорк розташований на островах, які об'єднані знаменитими мостами: Бруклін Брідж (анг.-Brooklyn Bridge), Манхетен Брідж (анг.-Manhattan Bridge). Інфраструктура міста дуже розвинена, а тому майже всюди можна доїхати на міському транспорті. Це займає багато часу і їздять ним переважно бідні верстви населення та щойно прибулі емігранти. 
                                                                           

Brooklyn Bridge


Manhattan Bridge
Серед усіх видів транспорту, метро вважається за найнебезпечніше. Це швидкий спосіб пересування, однак в цьому місті воно не безпечне, бо можуть пограбувати. Крім того, на деякі станції перефарбовані вандалами... Графіті всюди і вештаються підозрілі типи.

Переважна більшість населення віддає перевагу власному автомобілю, але в порівнянні до решти Америки, в цьому місті їздять агресивно часто порушуючи правила дорожнього руху. Іноді на дорогах міста можна зустріти колону байкерів, котрих краще не чіпати, бо конфлікт з ними може закінчитися тілесними травмами і судовою справою.

Подорожуючи містом можна зауважити різні будівлі і хмарочоси. Навіть неозброєним оком видно, що архітектура будівель відрізняється. Справа в тому, що колонізація міста відбувалася поетапно, а  архітектура має різні стилі. Забудовою міста займалися голландці, італійці, англійці, а також американці і будували мешкання відповідно до своїх смаків і відчуття естетики.

Повставали малі поселення, містечка і міста, які пізніше поглинула агломерація і вони стали частиною Нью Йорку. Зараз місто поділене на 5 адміністративно -територіальних одиниць, котрі називаються "бро" (анг.- boroughs):

- Манхетен (Manhattan) - елітна частина міста - бізнес-центр;          

- Бронкс  (The Bronx) - бідна частина міста з дуже поганою репутацією;
        
- Бруклін (Brooklyn) - один з найбільш населених районів міста;

- Квінс (Queens)- один з найбільших за площею районів, на його території знаходяться два                                         аеропорти: JFK (John F. Kennedy International Airport) і LaGuardia Airport;

- Стeйтен Айленд (Staten Island) - найвіддаленіша частина міста з найбільшим парком в місті.

Кожен район має свою неповторну історію і населення, котре походить з усіх куточків світу. Місто дуже красиве вночі - освітлення вулиць, мості, хмарочосів створює неповторне враження, однак воно змінюється протягом дня коли відвідувачі бачать весь бруд і сміття великого міста. Все пізнається в порівнянні, а тому на думку деяких туристів Нью Йорк не набагато відрізняється від великих європейський міст. Хай би там як, але не хто не заперечує, що це місто має особливу атмосферу.  




Дрони на службі США


Після падіння Берлінської стіни (1989р.) і розвалу СРСР (1991р.), світ став багатополярний, а Сполучені Штати Америки взяли на себе роль світового миротворця, котрий допомагає пригнобленим народам перемогти «агресорів» і  будувати «демократію» (наскільки вони є в стані це зробити керуючись своїми «цінностями»).   

Підтримання миру в світі постійних геополітичних змін – це дуже важка  і коштовна справа, котра «висушує» бюджет Америки. Серед громадян постійно точиться дискусія на тему: війни в Іраку, в Афганістані і різних військових програм, які впроваджує уряд США.

Щоб «підтримувати» спокій в тих, частинах світу, де протягом багатьох років точаться громадянські війни і поширюється насилля, потрібно мати велику і потужну армію, котра в найкоротший термін може дістатися до «гарячої точки». В США з цим проблем немає. Постійне впровадження інновацій, розробка нових видів збої і техніки дозволяє країні гордитися своєю міццю.

Однак, крім техніки і збої,  потрібні також і солдати, котрі будуть відстоювати політику держави. В Америці більша частина громадян вважає, що військова служба є їх обов’язком і охоче іде на роботу в армію.  Військовослужбовці мають пільги і отримують добру зарплату, однак завжди є небезпека загинути, або стати інвалідом далеко від кордонів своєї країни.     

Пентагон впроваджує нові технології і техніку, як на приклад дрони – військові безпілотні літаки, котрі знищують тероризм у віддалених кінцях світу. Останнім науковці , психологи і т.д. звернули увагу, що оператори безпілотних літаків також отримують Посттравматичний стресовий розлад, ПТСР («в’єтнамський синдром» або «афганський синдром» (анг. - Posttraumatic stress disorder, PTSD) ) -  важкий психічний стан, який виникає в результаті  одиничних або багаторазових випадків психотравмуючих ситуацій. Не зважаючи на те, що оператори дронів ніколи не були на полі бою, вони бачили результати своїх дій – руйнацію і знищення, що негативно впливає на їхню психіку. 

В п’ятницю (25 жовтня 2013) на CNN з’явився репортаж в якому йшлося про бувшого військового – Брандона Браяна (Brandon Bryant), котрий був оператором безпілотного літака, отримав ПТСР, демобілізувався і тепер розповідає про, як важко виконувати цю роботу, а також про тих з ким воює Америка. Дізнатися більше на CNN  

«Одного разу ми когось переслідували… і  чоловік зупинився. Витягнув двох дітей  і стратив їх посеред вулиці знаючи, що йому за це нічого не загрожує. Підрозділ, який його знайшов… помстився». – сказав Брандон Браян. 

В Америці є така приказка, що: «Свобода ніколи не дається задармо» (анг. – Freedom is never free). Йдеться переважно про, те що за незалежність або свободу в широкому розумінні цього слова треба боротися…  

На війні немає хороших і поганих людей є тільки дві сторони, котрі виконують чиїсь накази, однак завжди є поділ на «хороших» і поганих.