Америка та проблеми в Іраку

Повертаючись до теми “Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься, коли американська армія повністю залишить країну?” варто сказати, що історія продовжується не на користь іракської армії і встановленого Америкою уряду. Минулого тижня, моджахеди – борці за класичні мусульманські цінності, які в більшій мірі є неприйнятними в сучасному західному світі, захопили іракське місто Мосул (анг.- Mosul) і далі рухаються до Багдаду.

Чому частина місцевого населення підтримує моджахедів і воює проти армії власної країни? Ця ситуація дуже пригадує події в одній і пострадянських країн, де частина місцевого населення будучи в державних структура не тільки перейшла на сторону терористів, але прихопила з собою військову техніку та озброєння. Вся проблема в цінностях!

У випадку Іраку місцеві мусульмани з дитинства вчаться своїх цінностей і більша частина з них фанатично їм віддані. Іракська армія сформована американським урядом за допомогою прямих інвестицій, тобто закупу сучасної техніки, навчання офіцерів, створення відповідної інфраструктури, сприймається як щось “чуже”, як частина впливів “ворога”. Зі сторони моджахедів американська інвазія – це агресія на арабську країну, що стала результатом між іншим накидання американських цінностей - західної цивілізації. Для відданих своїм переконанням арабів – це зло, що спричиняє моральне загнивання. Відповідно з ним треба боротися, а тому частина місцевого населення проти іракської армії, як проти ворогів та зрадників, що продалися за гроші.

А ті, особливо добре не воюють, вони тільки мають техніку останніх зразків. Подібна ситуація вже зустрічалась раніше підчас іншої війни, про яку можна прочитати в статті “Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься, коли американська армія повністю залишить країну?”. Важливо додати, що сучасне протистояння відбувається поміж діючою владаю Шиїтів на Сунітами, які виступають в ролі повстанців.

Щодо ситуації в пострадянській країні, то там теж наступив конфлікт цінностей за подібним сценарієм, з тією різницею, що там немає мусульманів, а питанням віросповідання відводиться дуже мало місця, якщо відводиться взагалі. Головна проблема – це сфера впливів, механізмом якої є переконання.

Підчас подій в Мосулі, іракська армія почала програвати бій (десь ми все це чули – див. Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься, коли американська армія повністю залишить країну), вони вислали до американської армії запит про вогневу підтримку з повітря. За даними інформаційного порталу news.yahoo.com екс-командуючий ЦРУ (анг.-CIA) – генерал Девід Ховелл Петреус заявивив, що США не повинні втручатися в шаїцько-суніцький конфлікт на військовому рівні, але якщо з’явиться така потреба, то потрібно підтримати уряд Іраку в боротьбі проти екстремістів. Він також зазначив, що політика, яку проводить керівництво в Багдаді повинна бути радикально змінена.

В американські пресі зараз інтенсивно обговорюють події в Іраку, а особливо захоплення міста Мосул та ганебний відступ іракської армії. За словами місцевих очевидців офіцери втікали першими, або вживаючи військових термінів – відступали першими залишаючи солдатів на полі битви. Деякі політики, як Гілларі Клінтон критикують уряд Іраку, як недієздатну владу[1] та вважають, що американські війська мають бути присутні в цій країні[2], а інші вважають, що уряд мусять піти у відставку.

На закінчення варто додати, що війська США залишили Ірак в 2011 році, коли Президент Брак Обама виконав свою обіцянки виборцям. Вважається, що протягом війни в Іраку в період від 2003-2011 (8 років) загинуло близько 4,5 тис. солдатів США і витрачено мільярди доларів платників податків (анг.- tax dollars).

---

[1] http://www.politico.com/story/2014/06/hillary-clinton-iraq-107845.html

[2] http://www.thedailybeast.com/articles/2014/06/18/hillary-clinton-pushed-obama-to-keep-troops-in-iraq.html

“Бостонське чаювання”

«Бостонського чаювання» (анг.- Boston Tea Party) ця подія стала результатом «Чайного закону» відповідно до якого британська Ост-Індська компанія могла продавати чай без мита на території Великої Британії та максимально зниженим митом в Америці. В таких умовах місцеві колоністи на контрабандисти не могли витримати конкуренції, що спричинило серед них незадоволення. В Бостоні таке рішення Британської влади розцінено, як спробу імперії знищити рухи, що боролися за незалежність.

Кульмінацією напруження стала подія 16 грудня 1773 року, коли після промови Семюела Адамса до розгніваного діями Британії натовпу, працівники порту викинули до гавані 45 тонн чаю, що прибув з Великої Британії.

Яка різниця між Континентальним Конгресом та сучасним Конгресом США?

В 1773 році, після «Бостонського чаювання» почалося напруження між місцевою аристократією і владою Великої Британії. В певному моменті вони вирішили влаштувати зібрання в будинку Карпентерс Хол (Carpenters' Hall) в Філадельфії.

Відповідно, Континентальний Конгрес – First Continental Congress - це перше зібрання делегатів з 13-ти британських колоній, що почали процес об’єднання і заснували таким чином США. Перший раз вони зібралися в період від 5 вересня до 26 жовтня 1774 року, де обговорювали так звані «Нестерпні закони» (анг.- Intolerable Acts), що були прийняті британським парламентом і посилювали роль Великої Британії на американському континенті (особливо в цих 13 колоніях). Незважаючи на це, вони, ще не були готові від’єднатися від Великої Британії. Цікаво що, на зібранні від штату Вірджинія був присутній майбутній президент Джордж Вашингтон…

Континентальний Конгрес 1774 року

Королю Великої Британії Георгу ІІІ (анг.- King George III) не сподобалися всі зібрання, що відбувалися в Америці, тому він 30 листопада 1774 року на відкритті засідання британського парламенту він виголосив промову, засудив події в штаті Массачусетс і так званий Суфолкський забірник законів (анг. - Suffolk Resolves), що з’явився після «Бостонського чаювання». Після цих подій Континентальний Конгрес мусів зібратися знову: Second Continental Congress. На другому засіданні було потайки підписано Декларацію Незалежності США.

Конгрес США – це правонаступник Конфедеративного Конгресу, що був сформований після другого зібрання Континентального Конгресу в період від 10 травня 1775 до 1 березня 1781 року.

Капітолій – місце засідань Конгресу США

Велика печатка Сполучених Штатів. ч.6

Проект створення державної печатки США покладено на Секретаря Конгресу – Чарльза Томсона. Після того, яку було створено і затверджено Конгресом ескіз, потрібно було знайти гравера, що був в стані виготовити для неї матрицю…

Перша печатка з гербом США з’явилася в 1782 році і була зроблена з латуні (анг. -brass), однак достойменно не відомо хто її вигравірував і як виглядав ескіз створений Чарльзом Томсоном (Charles Thomson) та Вільямом Бартоном (William Barton), адже після того, як його віддали граверу – паперова копія навіки залишилася на шпальтах історії, як документ, що зник після виконання замовлення. Щодо гравера, то існують припущення, що це міг бути Роберт Скот (Robert Scott) з Філадельфії…

Матрицю печатки виготовлено протягом червня – липня 1782 року. Її зберігали в будинку законодавчої влади Філадельфії (анг.- State House of Philadelphia). Перший раз її використав і Чарльз Томсон 16 вересня, щоб вповноважити генерала Вашингтона вести переговори і в подальшому підписати з Британцями угоду про обмін, утримання і краще поводження з військовополоненими. Її також підписана Президентом Континентального Конгресу Джоном Гансоном (John Hanson) та контрасигнував (стверджена підписом, анг.- countersign) Секретар Конгресу.

Чарльз Томсон продовжував зберігати печатку, аж до моменту, коли Конгрес передав владу новому уряду і вона перейшла під опіку Держсекретаря (Secretary of State) в 1789 році. Ця посада є відповідником Міністра Закордонних справ.

В наш час печатка зразка 1789 року знаходиться в Національному управлінні архівів і документації (анг. - National Archives and Records Administration (NARA)) і дуже рідко коли буває частиною експозицій. Її діаметр 5.87 см (2.31 дюймів). В середині досить грубо виконані, несиметричні контури гвіанської гарпії [1], що мала тонкі лапами, а її голова була витягнута до сузір’я з шестикутних зірок (зірки Давида). В’язка з 13 стріл, оливна гілка без плодів розташовувалися біля контурів стилізованих листків аканта (анг.- acanthus leaves).

Цікавий факт. Голова орла на зображенні Великої державної печатки завжди була в право (зі сторони того, хто дивився вліво (дзеркальне відображення)). Однак на президентській печатці голова орла була повернена в ліво напрямку стріл (зі сторони того, хто дивився вправо). В 1945 році Президент Трумен дав указ змінити дизайн так, що голова орла була повернена в право до оливної гілки.

 

Тому, якщо Ви дивилися фільм Скарб нації 2: Книга Таємниць (анг. National Treasure: Book of Secrets) з Ніколасом Кейджом (анг. - Nicolas Cage) в головній ролі, майте на увазі, що печатка в ніби то в президентський книзі написаній президентами і для президентів, де зберігаються їхні секрети - це підробка. Команда, що працювала над фільмом випадково чи спеціально вводить глядачів в оману. Голова орла на ХІХ вічній президентській печатці скерована в право, а в ті часи мала б бути скерована вліво. Це доказ того, що цей фільмі – це одна суцільна фантастика.  Для допитливих, варто звернути увагу хоча б на те, як помічник головного героя - Райлі Пул в Букінгемському Палаці зібрав хакерську систему за допомогою розібраного фотоапарата, iPod (айПода), комунікатора і жорсткого диску і підключив це все в туалеті – неймовірно! Фантастика, яку треба ще пошукати.  Одним словом, печатка президента там не справжня.  

 

 

 

---

[1] Гвіанська Гарпія – єдиний вид сімейства яструбових (Morphnus guianensis), що проживає в тропічних лісах Південної Америки.

Рейтинг популярності президентів Америки

Нещодавно канал NBCNEWS опублікував результати опитування зареєстрованих  виборців (репрезентативна проба 1031 особа). Воно показало, що за останніх 25 років громадяни Америки в тій чи іншій мірі захоплюються президентами а рейтинг вигадає наступним чином: 

1. Білл Клінтон (Bill Clinton) - 2 Каденції: 1993–1997; 1997–2001 - 42%;

2. Барак Обама (Barack Obama) - 2 Каденції: 2008-2012; 2012-2016 – 18%

3. Джордж Вокер Буш (George W. Bush) – 2 каденції 2000-2004; 2004-2008 – 17%;

4. Джордж Герберт Вокер Буш (George H. W. Bush) [старший] – 1 каденція 1989–1993 – 16%.

 

Варто також брати під увагу, що в Америці канали часто показують ситуацію з перспективи лібералізму або консерватизму. Канал NBC являється ліберальним, в той час як FOX консервативним.

Що сталося в Іраку і далі відбуватиметься, коли американська армія повністю залишить країну?

Статтю розпочнемо з короткого екскурсу в історію. В’єтнам. Березень  1972 року  - початок військової операції південно-в’єтнамських військ навчених в США “Дорога Хо Ши Міна”  - повний провал. Однак американська  операція “Linebacker”  допомогла відбити атаку північно-в’єтнамської армії і зберегти “демократію” в південній частині країни до кінця року. Коли в серпні 1972 року американські війська залишили В’єтнам – північна (комуністична) частина поглинула “острівець” демократії, адже ті не змогли протистояти армії противника.

Ірак,  2014 рік. Американські війська залишають країну і що почало відбуватися? А почало відбуватися те, що ісламісти з угруповання Ісламської Держави Іраку і Шаама (Islamist State of Iraq and al-Sham, or ISIS) поступово почали “завойовувати” частини столиці країни. Як їм це вдається? Вони вербують солдат з місцевого населення, адже вважають, що військам Іракської армії, що були треновані американськими інструкторами – не можна довіряти. Чому місцеві ідуть до них на службу? Через гроші? Ні, вони вважають, що це правильне рішення… і відповідно щось отримують або в грошовому еквіваленті, або додаткові переваги.

За даними The Wall Street Journal, в п’ятницю 13 червня 2014 року Президент Обама, заявив, що військова операція в Іраку може відбутися і триватиме протягом кількох днів, без участі солдат. 

Барак Обама (AP Photo/Pablo Martinez Monsivais)

 

Чак Гейгель

USS George H.W. Bush

Сьогодні, Міністр оборони США - Чак Гейгель (Chuck Hagel) дав наказ авіаносцю USS George H.W. Bush передислокуватися в північну частину Аравійського моря до Перської затоки… Чи демократія вистоїть в ісламській країні, де вона виглядає штучно прищепленою формою правління, яка підтримується США? Відповідь в першому абзаці статті.   

Вітаємо