четвер, 25 червня 2015 р.

Расові конфлікти в США…

В американському суспільстві завжди існувало напруження між тими, кого називають дослівно «білими людьми»[1]: нащадки ірландців, шотландців, англійців і т.д. і населенням з іншим кольором шкіри. Однак раніше ця проблема не була особливо акцентована до 1960-х. Коли з’явилися суспільні рухи що мали на меті досягнення рівності прав і свобод серед всіх громадян США. Поодинокі інциденти в той час призводили до протестів і маніфестацій. Це могли бути будь-які випадки пов’язані з дискримінацією або гнобленням темношкірого населення[2].

У 19 столітті, в період Колоніальної Ери в газеті New York Times опубліковано статтю в якій осіб, що походили з Субсахарської Африки (на південь від Сахари) автор назвав «кольоровими людьми»[3]. Цей термін ввійшов до словника англійської мови.  Було теж інше слово – «negro», кoтре походило з іспанської мови і означало «чорний».

З часом в американській англійській мові[4] воно набрало негативного відтінку, бо використовувалося білими американцями в дискримінаційному значенні. Крім того, не писаний факт такий, що біле населення було фінансово забезпечене і мало добробут в той час, коли темношкіре населення в переважній більшості перебувало у злиднях і в спадковій бідності. Відповідно, це підсилювало образу і приниження.

Незважаючи на це, слово «негро» далі можна почути на американських вулицях, однак воно стало табу для білошкірого населення, тобто «білі», в тракті розмови з темношкірими не можуть ужити такого «звернення» бо воно пов’язане з расизмом. Однак, в контексті расової приналежності воно далі використовується у статистиці.

Подекуди з’являється дискусія чи слово «афро-американець» є доцільним, бо темношкіре населення століттями живе в США і вже давно втратило зв’язок із африканським континентом. Тому в офіційній мові вживається інше слово «black», яке означає «чорний». Його можна знайти в статистиках Бюро перепису населення США[5], яке має поділ на раси[6]. Згідно до офіційної класифікації прийнятої в 1997 році[7] особа, котра заповнює формуляр повинна зазначити свою расу. Категорії поділено наступним чином:

1. «білий»[8] - особи, що походять з Європи, Близького Сходу, Північної Америки; «чорний або африкано-американець[9]» - расові групи з Африки, африкано-американці, афро-американці[10], кенійці, нігерійці чи гаїтяни;

2. «американський індіанець та корінний мешканець Аляски[11]» - автохтонне населення Північної, Південної та Центральної Америки (індіанці), що походять з різних племен;

3. «азіат»[12] - особи, котрі походять з Далекого Сходу, південно-східної Азії або індійського субконтиненту;

4. «корінний гаваєць та остров'янин інших тихоокеанських островів»[13] - особи, що належать до етнічних мешканців Гавайїв, Гуаму, Самоа та інших островів у Тихому океані;

5. «деякі інші раси»[14] - змішані раси.

В період 2014-2015 пішла чергова хвиля суспільного незадоволення і збільшилася кількість сутичок на расовому тлі. Вони набули символічного характеру. Існують різні думки, щодо причин. Переважна більшість з них пов’язана з політичними переконаннями, які ми не обговорюватимемо.

Однією з цікавих особливостей американського суспільства є те, що в ньому вихідці з різних куточків світу перебувають в «плавильному котлі»[15] (див.: Американський патріотизм) і часом тільки асимілюються із суспільством. Це дозволяє їм відкрито зберігати свою самосвідомість, тобто емігрант з Мексики може відкрито заявити, що він Мексиканець і через політкоректність[16] ніхто немає права йому зробити зауваження мовляв на американській землі потрібно поводити себе як Американець. І тут з’являється питання, а хто ж такі «Американці» - це емігранти з європейського контингенту, котрі протягом століть прибували до США, а разом пережиті події в суспільстві їх асимілювали (див.: З історії Манхетена. Частина І). Покоління за поколінням сформувалася американська нація.

Свобода стосується всіх емігрантів, етнічних та расових меншин. Тепер через глобалізацію, іммігранти можуть жити в США і перебувати в своїй культурі майже не асимілюючись із суспільством. Їх представники тримаються разом і плекають культуру з якої походять, тому бувають випадки, коли емігранти відмовляються вчити англійську мову, бо для нормального функціонування серед «своїх» вона їм просто не потрібна. Те саме відбувається в бідних кварталах з тією різницею, що вони вже знають мову, однак – це більше говір, який не зрозумілий співгромадянам. Це унеможливлює повноцінне функціонування в США (див.: Середній клас в США. Хто ці люди?). Крім того, шляхи до престижних, високооплачуваних робіт для них закриті. Саме тому, таким особам дуже важко повноцінно функціонувати в суспільстві. Вони або занурюються безкінечну бідність і злочинність, або їм вдається вирватися із закритого середовища і влаштувати своє життя.


[1] анг. White people

[2] анг. African-american

[3] анг. colored people

[4] анг. American English - в українській мові не розвинене питання поділу англійської мови на Американську, Британську, Австралійську чи Новозеландську однак існують значні різниці не тільки у вимові, орфографії але і у самій конструкції речень. Тому американська мова вважається легшою, бо вимова, слова мовні конструкції простіші і поширеніші в порівнянні з іншими версіями англійської мови.

[5] Анг. «United States Census Bureau» або «Bureau of the Census»

[6] Це цікаво тому, що після Другої Світової війни в Західній Європі, а особливо в країнах ЄС офіційно уникають поділу на раси, щоб мовляв нікого не скривдити (політкоректність)

[7] (25/06/2015) http://web.archive.org/web/20090831085310/http://quickfacts.census.gov/qfd/meta/long_68178.htm

[8] анг. White

[9] Дослівно, анг. African American

[10] Існує різниця між африкано-американцями та афро-американцями. Перші – це ті, хто прибув до США в 1980 і ототожнює себе з культурною спадщиною Африки, а другі – це темношкіре населення, що віками проживає в США і не пов’язує себе з африканською культурою.

[11] анг. American Indian and Alaska Native

[12] анг. Asian

[13] анг. Native Hawaiian and Other Pacific Islander

[14] анг. Some other race

[15] анг. Melting pot

[16] анг. political correctness

четвер, 18 червня 2015 р.

Стрілянина в Чарльстоні, Південна Кароліна

Останнім часом в США одним з основних питань є проблема расових міжусобиць. Найбільш відомими проблемами на цьому тлі були сутички в Фергюсон, штат Міссурі (2014р.) та Балтіморі, штат Меріленд  (2015 р.). Перша подія була пов’язана зі смертю Майкла Брауна – афроамериканця, котрий мав 18 років, був неозброєний і загинув від кулі поліцейського, а друга – із смертю Фредді Грея, теж афроамериканця, котрому поліція після за тримання не надала потрібної медичної допомоги, про яку той просив.  

Map picture

Сьогоднішня подія пов’язана  з так званим “hate crime” (злочин на підґрунті расової або релігійної ненависті)[1]. Поки що всі деталі не відомі. В новинах поширилася інформацію про те, що 17/06/2015 в місті Чарльстоні молодий чоловік - Ділан Руф (Dylann Roof), що мав 21 рік, близько 21:00 години ввійшов до церкви методистів - Emanuel AME Church[2]. В ній зазвичай збиралися темношкірі прихожани. Провівши там деякий час, він дістав зброю і почав стріляти. Всі деталі трагедії на разі не відомі, але від його куль загинуло 9 чоловік  (6 жінок  і 3 чоловіків).

Наступного дня, 18/06/215 близько 11:00, в місті Шелбі (штат Північна Кароліна), що знаходиться 245 миль (394 км)[3] його за затримала поліція. Американські ЗМІ з каналами FoxNews та CNN включно почали обговорення трагедії і аналіз подій[4].

Президент США Барак Обама скликав спеціальну прес-конференцію на якій заявив, що: “..ми не маємо всіх фактів, але відомо, що черговий раз невинні люди загинули через когось, хто хотів заподіяти шкоду і не мав проблем, щоб дістати зброю. Настав ранок, пора на зцілення [ран]. Але давайте скажемо прямо, в певному моменті ми, як країна муситимемо рахуватися з фактом, що масове насилля цього типу не стається в інших високорозвинених країнах. Це не відбувається в інших місцях з такою частотою… В  нашій компетенції щось з цим зробити…”[5].  Не треба бути політиком з великим досвідом, щоб зрозуміти, що на закінчення прес-конференції всю вагу промови перенесенo в політичний контекст ліберальної політики… Але це не змінює факту, що сталася трагедія і зараз триває її розслідування.


[1] “9 People Killed in S. Carolina Church Shooting, Police Investigating ‘hate Crime,’” accessed June 18, 2015, http://rt.com/usa/267955-south-carolina-church-shooting/.

[2] Emanuel African Methodist Episcopal Church (Emanuel AME Church) – церква методистів, що була заснована в 1816 році афро-американцями.

[3] “Charleston Church Shooting Suspect, Dylann Storm Roof, Arrested in North Carolina,” Fox 59, 5, accessed June 18, 2015, http://fox59.com/2015/06/18/dylann-storm-roof-arrested-in-north-carolina-according-to-report/.

[4] “Charleston Church Massacre Suspect Caught, but Answers Elude Victims’ Loved Ones,” Text.Article, FoxNews.com, (June 18, 2015), http://www.foxnews.com/us/2015/06/18/police-respond-to-shooting-at-sc-church/.

[5] TIME Staff and TIME Photo, “Read President Obama’s Speech on the Charleston Church Shooting,” Time, 18:18, -06-18 17:03:16 2015, http://time.com/3926839/president-obama-charleston-transcript/.

Історичні пам’ятки на доларах США. П'ятдесят доларів

Вважається, що США заснували пуритани - представники європейського релігійно-політичного руху, котрі з'явилися в Англії на Шотландії в 16-17 сторіччі, масони - члени релігійно-етичного руху, що з'явився в Англії в 18 столітті та інші втікачі старого континенту.

Таємні товариства обмінювалися інформацією за допомогою символів і прихованих повідомлень. Це важлива деталь, коли йдеться про історію Америки, бо вони залишили багато різних знаків, між іншим на грошах. Чи вірити цим легендам і неофіційним інформаціям - вирішувати вам.

В одній із статей описано купюру, яку розпізнають всі і скрізь (див.: Історичні пам’ятки... Сто доларів), тому цього разу ми зосередимося на 50-ти доларовій банкноті США.

 50USD back

Аверс (Лицьова сторона). Її графічний дизайн змінювався протягом років. Свого вигляду, яким ми бачимо зараз, вона набула в 1929. Після цього неодноразово змінювалася, але головні мотиви залишалися такими самими. Зміни були спричинені збільшенням рівня захисту купюри та оновленням дизайну.

50USD

Сучасна банкнота має зображення Президента Улісса Сімпсона Гранта (анг. - Ulysses Simpson Grant). На цій посаді він служив Америці в період від 4 березна 1869 до 4 березня 1877. Походив із сім'ї емігрантів із Шотландії.

Перш ніж стати політичним діячем, частину свого життя вій присвятив військовій справі і протягом 1866-1869 років був Генералом Армії США. Щодо його політичної приналежності, то він був членом Республіканської Партії. Його політичну кар'єру, особливо на посаді Президента історики оцінюють по-різному, однак майже ніхто немає сумнівів, щодо його тактичних і стратегічних здібностей.

В період Громадянської війни в США (1861 -1865) відзначився тим, що за кілька місяців зумів організувати 21 полк для армії Півночі (яка потім виграла війну). Його вміння стало у нагоді в битві за форти Генрі і Донельсона.

В 1863 році, отримав золоту медаль від Конгресу США, а наступного року - підвищення. Звання генерал-лейтенанта йому надав тодішній Президент Абрахам Лінкольн. Генералом Армії він став в 1866 році.

Військова кар'єра зробила його популярним діячем серед населення. Улісс С. Грант вирішив вступити у Республіканську Партію, а в 1868 році виграв президентські вибори. Його політичні і військові досягнення були настільки високо оцінені Америкою - його портрет знаходиться на купюрі вартістю 50 доларів.

Щодо реверсу (зворотна сторона) банкноти, там зображено Капітолій. Це будівля де знаходиться Конгрес США. Її будівництво відбувалося на протязі 215 років. Перший камінь до фундаменту вклав Джордж Вашингтон в 1793 році. Архітектуру запроектовано таким чином, щоб вона пригадувала споруди Старожитнього Риму та його величність.

Першим архітектором був Вільям Торнтон. Стиль, в якому побудовано Капітолій називається Американський Неокласицизм (анг. American Neoclassicism). Вважається, що вигляд цієї будівлі повинен був пригадувати деякі будівлі у Великій Британії чи Франції, а особливо Собор св. Петра в Римі.

Капітолій - користується популярністю серед туристів. Коли населення незадоволене політикою федерального уряду, то навколо збираються демонстрації, і таким чином будівля стає популярна серед демонстрантів. Незважаючи на це, історична забудова є частиною минулого, теперішнього і майбутнього США, а її зображення видніє на другій за номінальною вартістю банкноті Сполучених Штатів.