Адміністрація Джона Фіцджеральда Кеннеді в 60-х роках ХХ століття була зацікавлена в якнайшвидшому переказі інформація, щодо подій в США і в світі. Після невдалої операції в Затоці свиней (анг. Bay of Pigs Invasion), яку спонсорувало ЦРУ, Президент Кеннеді вирішив, що потрібно створити оперативний штаб, до якого впливала б інформація в реальному часі. В 1961 році в західному крилі Білого Дому створено кімнату з безпечним зв’язком і найсучаснішим тогочасним обладнанням, її названо Ситуаційна Кімната (анг. The situation room), в інших перекладах – Операційний штаб.
На початку, в 60-х роках в кімнаті знаходилося п’ять груп спостереження, які моніторували ситуацію 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Однак з часом, і з політичними змінами в світі, кімнату реорганізували і відповідно модернізували, оснащуючи найсучаснішим обладнанням.
Працівники Ситуаційної кімнати - це найкращі працівники розвідки та військові фахівці, котрі відзначаються політичною нейтральністю. Цей факт гарантує безперебійну роботу ситуаційної кімнати незалежно від того, з якої партії походить президент.
На короткому відеоролику представлено всю суть діяльності і принцип функціонування кімнати. Переклад з англійської подано нижче.
« [Працівник Ситуаційної Кімнати Білого дому]:
- Доброго вечора пане Прем’єр міністр, зачекайте будь-ласка на з’єднання з Президентом Обамою. …Представляю вам Прем’єр міністра…».
[Джеф Харлі[1]]: «Ми знаходимося в західному крилі Білого Дому, в Ситуаційній Кімнаті. Tут, в Ситуаційній Кімнаті ми щоденно приймаємо майже 25 конференцій і близько 250 гостей, які беруть участь в різних зустрічах протягом дня. Щомісяця нашими відвідувачами та учасниками різних засідань стають майже 5000 осіб.
Цей об’єкт – це сучасне приміщення з можливістю керування відео-конференціями за участі 1700 чи 1800 осіб з усього світу».
[Ричард Рід[2]] - «Це внутрішнє засідання агенції, котре стосується стрімкого поширення епідемії (пандемії) вірусу типу А (H1N1). Отож, на засіданні присутні представники міжвідомчих підрозділів: департаментів і агенцій виконавчої гілки влади. Вони тут мають технологію і можливість за допомогою електронних технічних засобів залучити інші департаменти і агенції до обговорення замість того, щоб проводити зібрання віч-на-віч».
[Джеф Харлі]: «Ситуаційна кімната Білого Дому створена в травні 1961 року з ініціативи тодішнього Радника Президент США з національної безпеки МакДжорджа Банді (анг. - McGeorge Bundy). Тоді вони були спраглі інформації, особливо Президент Кеннеді. І щоб заспокоїти цю потребу, вони обладнали тут, в Білому Домі центр комунікації…
В 2007 році в Ситуаційній Кімнаті Білого Дому відбулася генеральна модернізація , яка значно збільшила розміри[3] і можливості кімнати. Замість однієї головної конференційної зали збудовано три…
Це велика зала для конференцій де Президент проводить засідання Ради національної безпеки (анг. – National Security Council) США.
Це крісло президента. Він контролює відео налаштування, з мікрофоном включно.
В наш час, крісла розміщено традиційно - відповідно до ієрархії рангів міністрів-членів кабінету, котрі присутні на зібранні. З головною залою для конференцій пов’язана мала допоміжна кімната, котра створена для того, що Президент міг запросити одного або кількох учасників конференції і провести зустріч один на один.
Атмосфера і все, що ви тут бачити, на приклад різні сорти деревини, підібрані так, щоб відтворити оточення інших місць, де перебуває президент: таких, як президентський літак[4] та Camp David [заміська вілла президента США]. Де б президент не перебував, атмосфера, інтер’єр і звукове оточення скрізь такі самі.
Однією з вражаючих[5] в Ситуаційній кімнаті Білого Дому зокрема в цьому приміщенні – є можливість забезпечення конфіденційності для Президента, на випадок якщо він, як глава держави вирішить особисто комусь зателефонувати. Те, що ми зможемо зробити – це затуманити вікно і забезпечити йому відповідний рівень конфіденційності.
В Ситуаційній кімнаті Білого Дому розміщена певна кількість циліндричних телефонних кабін, з яких можна зробити як звичайний, так і секретний дзвінок.
А це кімната оперативного реагування (анг. watch floor) Ситуаційної Кімнати Білого Дому. Найважнішою елементом цієї кімнати є інформаційна обізнаність. Ми являємося центром обробки інформації, це означає, що опрацьовуємо близько 2000 фрагментів інформації кожного дня.
Щоденно ми пишемо 3 звіти безпосередньо для президента. В основному це оновлення інформації, адже можливо що президент, ще мав можливість ознайомитися з додатковою інформацією.
Кімната, яку ви бачите позаду мене називається кімнатою збору[6] і саме тут збирається персонал в часі кризи. Телефони і комп’ютери завжди ввімкнені, а тому є можливість миттєвого до них доступу і опрацювання інформації з метою створення короткого звіту для осіб, які прийматимуть рішення в Білому Домі, реагуючи на появу даної ситуації. Саме тому, це приміщення і називається Ситуаційна кімната.
Одна третя персоналу – це представники розвідки, одна третя – це представники Міністерства внутрішньої безпеки США[7] і решта – це представники армії США. Ми тут знаходимося тому, що ми поза політикою (аполітичні). Ми не демократи, ми не республіканці. Ми тут знаходимося, що підтримувати нашу націю, президента США і власне саму інституцію президентства. Всі працівники Ситуаційної кімнати Білого Дому – просто найкращі і найяскравіші особи, яких має ця нації. Вони дуже добре виконують свою роботу, все, що тільки можуть зробити…
…Вульф Блітзер (анг. Wolf Blitzer), мені здається знаходиться на відстані однієї милі в своїй Ситуаційній кімнаті,але не в Ситуаційній кімнаті Білого Дому[8]».
[1] Jeff Harley – deputy director of White House Situation Room - Джеф Харлі – заступник директора Ситуаційної Кімнати Білого Дому.
[2] Richard Reed – senior director for resilience policy / Ричард Рід – старший директор відділу політичної пружності [відділ, що займається використанням наявних ресурсів, аби відповідати на несприятливі ситуації]
[3] в оригіналі анг. square footage (кількість квадратних футів)
[4] англійською мовою називається Air Force One (Борт номер один)
[5] в оригіналі „cool feature” – дослівно «крутих функцій», але це слово в українській мові пов’язане з молодіжним сленгом (часто говором) та базовим словниковим запасом бандюків, тому його замінено на інший близькозначний літературний термін.
[6] анг. surge room
[7] Department of Homeland Security
[8] Жарт стосується журналіста CNN, який мав передачу під назвою Ситуаційна кімната (анг.The situation room), саме тому Джеф Харлі наголосив, що це різні кімнати.
